Наталія Погожева
Наталія Василівна Погожева — російська піаністка, співачка, музична педагогиня й композиторка середини XIX століття. Вона народилася в сільці Перепуття Порховського повіту Псковської губернії в родині інженер-майора шляхового відомства Василя Погожева та Євдокії Некрасової. Була молодшою сестрою музикантки Віри Погожевої. З дитинства обидві сестри виявляли здібності до драматичного й музичного мистецтва: декламували поезію та драматичні сцени, а також відтворювали на слух почуті мелодії.
За порадою Нестора Кукольника, Володимира Бенедиктова, Євгена Гребінки та П. Волкова батько приділив особливу увагу музичній освіті дочок. Першою їхньою вчителькою стала М. Розенталь, згодом із сестрами працювали Ф. Зібольдт і Карл Фольвейлер. Уже в десяти- та дев’ятирічному віці вони виступали з оркестром, а 28 березня 1844 року дали перший публічний концерт на користь Другого Василеострівського дитячого притулку. Преса називала сестер Погожевих «музичним дивом».
У 1847 році Наталія та Віра Погожеви вступили до Лейпцизької консерваторії. Вони навчалися у Фелікса Мендельсона-Бартольді та Ігнаца Мошелеса, опановували контрапункт у Гаде, Ріхтера й Гауптмана, а гру з акомпанементом вивчали у Фердинанда Давида. Через пів року після прибуття до Лейпцига сестри виступили на публічному концерті в присутності короля Саксонії, а потім грали при саксен-веймарському дворі. Вони завершили дворічний курс за рік і три місяці та 1848 року здобули диплом після публічного іспиту.
Після повернення сестри з успіхом виступили 8 і 10 жовтня 1848 року на сцені Олександрійського театру. Вони грали в Симфонічному товаристві, членкинями якого були, давали концерти у Санкт-Петербурзі, Москві, Костромі, Вологді та Старій Руссі. Від 1852 року Наталія Погожева також виступала як співачка; уроки вокалу брала у Санкт-Петербурзі в де-Мерен, а в Москві — у Генрієтти Ніссен-Саломан. Її талант високо оцінювали Сеймур-Шиф, Карл Маєр, Генсельт, Дамке, Даргомижський, Оноре та Герке.
Погожева написала дві пісні без слів, вальс на основі російських пісень і зошит музичних вправ різних жанрів. Разом із сестрою вона створила працю «Музика в усіх її проявах». Володіла англійською та італійською мовами й планувала поїхати до Італії, щоб удосконалити вокальну майстерність. Незадовго до смерті викладала музику в Катерининському та Єлизаветинському інститутах Москви.
Наталія Погожева померла 18 (30) липня 1856 року в Старій Руссі від нервового розладу та сухот. Її поховали в місцевому Спасо-Преображенському монастирі.