Микола Рабінович

Микола Семенович Рабінович — радянський диригент і педагог, професор Ленінградської консерваторії. Народився у Санкт-Петербурзі 24 вересня (7 жовтня) 1908 року, помер 26 липня 1972 року в Ленінграді. Був братом музикознавця А. С. Рабіновича.

Диригуванням навчався у М. А. Малька, а 1931 року закінчив Ленінградську консерваторію у класі А. В. Гаука. Того самого року відбувся його диригентський дебют у Ленінградській філармонії. Ще в студентські роки, у 1929 році, він уже співпрацював з оркестром філармонії, озвучуючи перші кінострічки студії «Ленфільм».

У 1931—1932 роках Рабінович працював на студії «Ленфільм» завідувачем музичної частини та як диригент брав участь у створенні перших звукових фільмів. Із 1933 до 1938 року він очолював музичний сектор Ленінградського радіо. Його ім'я зазначене в титрах фільмів на музику Дмитра Шостаковича, зокрема «Одна», «Син Монголії», трилогії про Максима, «Золоті гори», «Овід», «Гамлет».

З 1938 року він був диригентом Ленінградської філармонії, у 1944—1948 роках працював у Ленінградському Малому оперному театрі. У 1950 році очолив БСО Ленінградського радіокомітету і працював з цим колективом сім років, а з 1967 року керував Ленінградським камерним оркестром.

Рабінович вважається одним із основоположників радянської диригентської школи. Він вирізнявся високою виконавською культурою та диригував творами класичного, сучасного радянського і зарубіжного репертуару, а також керував постановками оперних і опереткових вистав. Під його орудою звучали всі симфонічні твори Бетговена, багато творів Гайдна і Моцарта, майже всі оркестрові композиції Шуберта, Чайковського, музика Шумана і Верді, Берліоза і Бізе, Брукнера і Малера, Дворжака і Стравінського, Прокоф'єва і Шостаковича, а також твори Баланчивадзе, Караєва, Хачатуряна. Він також диригував виставами музичних театрів Ленінграда.

Викладацьку діяльність у Ленінградській консерваторії Рабінович провадив з 1939 року, а 1968 року став професором. Він виховав низку відомих диригентів, серед яких Юрій Симонов, Нееме Ярві, Віталій Куценко, Рауф Абдуллаєв, Лео Корхін та інші. Особливе місце в його біографії посідала робота зі студентським оркестром консерваторії, незмінним куратором якого він був з 1956 року до дня своєї смерті. Його ім'ям названо один із класів Ленінградської консерваторії.

Рабінович гастролював у НДР, а 1970 року брав участь у міжнародному семінарі диригентів у Ваймарі. Похований на Серафимівському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.