Микола Сук — радянський і український піаніст, музичний педагог, заслужений артист УРСР. Народився 21 грудня 1945 року в Києві в родині музикантів.
Навчався у Київській середній спеціалізованій музичній школі імені М. В. Лисенка, а згодом у Московській консерваторії в класі професора Лева Власенка. Раннє професійне становлення Сука було пов’язане з академічною фортепіанною школою, що згодом визначило широту його виконавського репертуару.
Міжнародне визнання піаніст здобув у 1971 році на Міжнародному конкурсі Ліста—Бартока в Будапешті, де виборов золоту медаль. Він також був лауреатом цього конкурсу. Американський музикознавець і колишній музичний критик газети «Нью-Йорк Таймс» Джозеф Горовіц назвав Миколу Сука «найвидатнішим серед сучасних виконавців музики Ліста».
У своїй концертній діяльності Сук виконував як класичну, так і сучасну музику. Він здійснив прем’єри концертів і сольних творів Валентина Сильвестрова, Івана Карабиця, Мирослава Скорика та Вірка Балея; деякі з цих композицій були написані спеціально для нього. Після американського дебюту в Карнеґі-холі у 1991 році піаніст виступав у Європі та США, зокрема в Чикаго представив прем’єру Концерту для фортепіано і струнних Альфреда Шнітке.
Наприкінці 1990-х років Микола Сук брав участь у тріумфальному концертному турне з Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України в Австрії та Німеччині. У дуеті з Олегом Крисою він виконав повний цикл сонат Бетговена.
Микола Сук проживає в Лас-Вегасі, де викладає в Університеті штату Невада. Також він є артистом-резидентом і художнім керівником Українського інституту в Америці. Неодноразово входив до складу журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця в Києві.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.