Улоф Ольстрем
Улоф Ольстрем (15 серпня 1756 — 11 серпня 1835) — шведський державний службовець, композитор і музичний видавець. Він народився в селянській родині у парафії Вордінге в Седерманланді. Перші музичні уроки отримав від місцевого органіста, а у шістнадцятирічному віці залишив дім, щоб вступити до Королівської музичної академії у Стокгольмі.
У 1777 році Ольстрема призначили органістом у стокгольмській парафії Марія Магдалена, а в 1792 році він перейшов до парафії Якоб. Поряд із музичною діяльністю він працював урядовцем у Військовій колегії, де 1805 року досяг посади військового радника. У 1824 році він залишив державну службу, проте продовжував служити органістом у парафії Якоб до самої смерті через одинадцять років.
Як композитор Ольстрем створив велику кількість пісень, зокрема численні твори на вірші Анни Марії Леннгрен, яка була його своячкою. Ці композиції виходили у кількох випусках збірки «Skalde-stycken satte i musik» у 1794–1823 роках. Крім того, він написав низку хоралів, кантату, чотирнадцять сонат і оперу «Frigga» (1787).
У 1788 році Ольстрем заснував «Musikaliska Tryckeriet» — першу у Швеції музичну друкарню більшого масштабу. Він отримав двадцятирічний винятковий королівський привілей на гравіювання й друк нот, а порушення його монополії каралося штрафом у 100 риксдалерів. Ольстрем запровадив новий спосіб друку нот за допомогою літер із олова з невеликою домішкою свинцю. Цей метод був дешевшим за мідні пластини, які раніше використовувалися у шведському нотодруку, хоча його й критикували за темний і брудний відбиток.
Серед видань його друкарні були твори Югана Вікмансона, збірка «Traditioner af swenska folk-dansar» з народними танцями, зібраними й занотованими Ольстремом разом із фольклористом Арвідом Августом Афцеліусом, а також п’ятнадцять випусків «Musikaliskt tidsfördrif» — популярної на той час музичної антології, переважно для фортепіано або для голосу з фортепіанним супроводом.
Важливе місце в його видавничій діяльності посідає перше видання пісенного циклу Карла Міхаеля Беллмана «Fredmans Epistles» (1790), здійснене у співпраці з самим Беллманом і поетом Юганом Генріком Чельгреном, який написав вступ і відредагував тексти пісень. Ольстрем також підготував фортепіанні аранжування цих творів. Уже 1791 року з’явилося продовження — «Fredman’s Songs», збірка пісень Беллмана, що не увійшли до «Епістол». Його діяльність як композитора, органіста, урядовця і піонера музичного друку зробила його помітною постаттю шведської музичної культури кінця XVIII — початку XIX століття.
