Павло Єгоров

Павло Григорович Єгоров — російський піаніст, професор Санкт-Петербурзької консерваторії імені Римського-Корсакова, музичний дослідник і науковий редактор. Народився 8 січня 1948 року. Його мати, Прасковія Єгорова, була учасницею Другої світової війни й грала на гармоні.

Навчався у спеціальній школі-десятирічці при Ленінградській консерваторії в класі Марини Вольф. 1975 року закінчив Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського, де був учнем професорів Тетяни Ніколаєвої та Віри Горностаєвої. У 1974 році став переможцем Міжнародного конкурсу імені Шумана в Цвіккау. З 1976 року жив і працював у Петербурзі, а 1980 року закінчив аспірантуру Ленінградської консерваторії імені М. А. Римського-Корсакова.

Як виконавець і педагог Єгоров вів активну міжнародну діяльність. Він неодноразово входив до складу журі різних піаністичних конкурсів, зокрема конкурсу імені Шумана в Цвіккау, юнацького конкурсу імені Чайковського, «Віртуози 2000», «Сходинка до Парнасу» та міжнародного музичного конкурсу в Сінгапурі. Із 1989 року очолював журі щорічного Міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів «Брат і сестра» у Санкт-Петербурзі. Щороку проводив майстер-класи «La scuola Russa» в Римі, давав відкриті уроки та майстер-класи в Німеччині, Голландії, Бельгії, Швеції й на Тайвані, а також працював запрошеним професором в університетах Сеула і Тегу.

Важливе місце у його діяльності посідала наукова робота. Єгоров був науковим редактором повного зібрання фортепіанних творів Роберта Шумана у семи томах. У 1989 році він був удостоєний Міжнародної премії Роберта Шумана та обраний почесним членом Міжнародного шуманівського товариства в Дюссельдорфі. У 2001 році здійснив перше російське уртекстове видання «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха.

Значною була і його концертна активність. У 2001—2002 роках він брав участь у циклі концертів «Коло життя» у Великій хоральній синагозі Петербурзької єврейської громади. З 2002 року постійно виступав із сольними концертами та майстер-класами в Канаді й США. 8 червня 2010 року, до 200-річчя Роберта Шумана, організував і провів семигодинний концерт-марафон у Малому залі Філармонії Санкт-Петербурга. Був членом Філармонічного товариства Санкт-Петербурга, а також членом Російської академії природничих наук по Санкт-Петербурзькому відділенню освіти і розвитку науки.

Репертуар піаніста був надзвичайно широким і охоплював музику різних епох і жанрів. Він залишив численні записи на CD — понад 50 програм із сольних, оркестрових і камерних творів Баха, Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Брамса, Шумана, Мендельсона, Клари Вік-Шуман, Шопена, Брукнера, Скрябіна, Мусоргського, Чайковського, Рахманінова, Прокоф’єва, Свиридова, Слонімського та інших композиторів. Його записи виходили на студіях «Мелодія», Sony, Columbia, Intermusica, «Бомба-Пітер» та інших. Серед найвідоміших учнів Єгорова — Дмитро Єфімов, Марія Камшиліна-Ларіонова, Сергій Пашкевич, Юрій Полосьмаков, Ольга Радвілович і Олена Серова.

У 2003 році Павла Єгорова нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед польською культурою». Звання народного артиста Російської Федерації він отримав 2007 року. Помер 15 серпня 2017 року після тривалої хвороби. 19 серпня був похований на Волковському православному кладовищі Санкт-Петербурга.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.