Рафаель Йошеффі — американський піаніст, музичний педагог і композитор єврейського походження, родом з Угорщини. Народився 3 липня 1853 року в Гунцовцях, у тодішній Австро-Угорщині. Був сином рабина, виріс у Мішкольці та Пряшеві.
Навчався у Будапешті у Фрідріха Брауера, від 1866 року — в Лейпцизькій консерваторії у Ігнаца Мошелеса та Ернста Фердинанда Венцеля. У 1868–1870 роках удосконалювався в Берліні у Карла Таузіга, а згодом два роки навчався у Веймарі в Ференца Ліста. У 1870 році дебютував у Берліні, виконавши Перший концерт для фортепіано з оркестром Фридерика Шопена.
Ще у віденський період Йошеффі почав викладати. 1875 року серед його учнів був Моріц Розенталь; під час першого публічного концерту молодого піаніста у Відні Йошеффі акомпанував йому на другому фортепіано.
Від 1879 року жив і працював у Нью-Йорку. Того ж року виступив із Нью-Йоркським філармонічним оркестром під орудою Леопольда Дамроша, багато гастролював з оркестром Теодора Томаса, проте невдовзі зосередився переважно на викладанні. У 1888–1906 роках працював у Національній консерваторії Америки. Його учнем був Рубін Голдмарк, який присвятив наставникові свій фортепіанний квартет.
Йошеффі написав збірник етюдів «Школа вдосконаленої гри на фортепіано», що розвивав педагогічні засади Карла Таузіга. Він також відредагував п’ятнадцятитомне повне зібрання творів Шопена для видавництва «Ширмер», американські видання творів Карла Черні, Адольфа Генсельта, Ігнаца Мошелеса та Роберта Шумана. Серед його власних праць — фортепіанні п’єси, аранжування Партити № 3 для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха для фортепіано та перекладення Четвертого фортепіанного концерту Антона Рубінштейна для двох фортепіано.
Помер 25 червня 1915 року в Нью-Йорку. Після його смерті музичний критик Джеймс Ганекер високо оцінив гру Йошеффі, особливо його майстерність нюансування.