Роман Рудиця
Роман Рудиця — російський композитор, музичний теоретик, винахідник, піаніст, клавесиніст і музичний критик. Народився 1972 року в Тюмені. Композиції та поліфонії почав навчатися під керівництвом М. А. Баска. 1990 року закінчив Середню спеціальну музичну школу при Уральській консерваторії імені М. П. Мусоргського.
1995 року закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію імені М. А. Римського-Корсакова, де навчався композиції у С. М. Слонімського, фортепіано й клавесина — у Є. А. Середінської, а теорії музики — у Є. А. Руч'євської. У 1995–1997 роках проходив асистентуру-стажування з композиції у Слонімського. Є членом Спілки композиторів Росії, автором кантат, оркестрових і камерно-інструментальних творів, а також праць із музичного аналізу, теорії гармонії та контрапункту.
У 1998–2014 роках співпрацював із петербурзькими та московськими виданнями як музичний критик, есеїст, рецензент музикознавчих публікацій і аудіоексперт. Його есеї виходили в музичних і театральних журналах. Брав участь у проєктах фонду «Про Арте». Твори Рудиці виконували в Санкт-Петербурзі, зокрема у філармонійних залах, Ермітажному театрі, Російському музеї, консерваторії, Будинку композиторів, Музеї зв'язку та Невській куртині Петропавлівської фортеці. 2018 року написав «Футбольний гімн Петербурга».
У його фортепіанному й клавесинному репертуарі є твори Шамбоньєра та д’Англебера, представників французької клавесинної школи, а також Франка, Ліста, Глінки й віденських класиків. Виступав у залах Московської та Санкт-Петербурзької консерваторій, Новгородської й Псковської філармоній, у музеї-квартирі М. А. Римського-Корсакова та Санкт-Петербурзькому будинку композиторів.
Серед його творів — симфонія для камерного оркестру «Квіти геосфер» (1995), балет «Геракл і відлуння» (1997), кантати «Страшний суд» (2001), «Йосаф-царевич і пустеля» (1996–2008) та «Вакхічна пісня» на слова Лоренцо Медічі (2005), подвійний концерт «Прощання з Антоніо Вівальді» (2005), а також притча-парафраз «Шість стадій гульвіси» за оперою Ігоря Стравінського «Пригоди гульвіси» (2006). 2014 року разом з Андрієм Баяджаном заснував проєкт D Notation, присвячений цифровому нотному письму й навчанню нотної грамоти. Проєкт спирається на винайдену ними нотну клавіатуру; винахід запатентували, а 2017 року D Notation переміг у конкурсі інновацій в освіті Вищої школи економіки. Рудиця також заснував музично-наукову конференцію «Всесвітня музична конференція» (WWMC), очолив її науковий комітет і став головним редактором виданої «Шпрінгером» збірки праць конференції. Перша конференція відбулася онлайн у квітні 2021 року.