Рудольф Баршай
Рудольф Баршай — радянський та ізраїльський альтист і диригент, також композитор. Він народився 28 вересня 1924 року в станиці Лабінській у родині комівояжера Бориса Баршая та Марії Баршай. У 1936–1939 роках навчався в музичній школі № 1 у Калініні, де його першим учителем гри на скрипці був Олексій Лойко. Згодом навчався у музичній школі при Ленінградській консерваторії, а 1948 року закінчив Московську консерваторію за класом альта у Вадима Борисовського.
Від 1945 року Баршай грав на альті у квартеті Московської філармонії, який згодом став квартетом імені Бородіна. Як альтист виступав разом зі Святославом Ріхтером, Давидом Ойстрахом, Мстиславом Ростроповичем, Леонідом Коганом, Єгуді Менухіним і Григорієм П’ятигорським. 1956 року він створив Московський камерний оркестр і керував ним та диригував до 1977 року.
1977 року Баршай переїхав до Ізраїлю й очолив Ізраїльський камерний оркестр; від 1979 року жив у Швейцарії. Він виступав із Лондонським симфонічним і Королівським філармонічним оркестрами, оркестром «Філармонія», Національним оркестром Франції, симфонічним оркестром Бі-бі-сі та оркестрами Західнонімецького радіо, Баварського радіо й Берлінського радіо. У 1981–1983 роках очолював Ванкуверський симфонічний оркестр, а в 1982–1988 роках — Борнмутський симфонічний оркестр. Як солісти під його керівництвом виступали, зокрема, Томас Аллен, Дітріх Фішер-Діскау, Айзек Стерн і Джанет Бейкер.
У диригентському репертуарі Баршая були твори Моцарта, Вівальді, Йоганна Себастьяна Баха, Гайдна, Генделя, Малера, Петра Чайковського, Сергія Прокоф’єва, Бели Бартока, Дмитра Шостаковича й Мойсея Вайнберга. Він послідовно виконував твори Олександра Локшина. Баршай створив оркестровки квартетів Шостаковича № 1, 3, 4, 8 і 10, а також фортепіанного циклу Прокоф’єва «Миттєвості». Він завершив фінальну фугу з «Мистецтва фуги» Баха та Десяту симфонію Густава Малера.
1986 року Баршай отримав звання почесного доктора музики Саутгемптонського університету. 1988 року його запис концерту Петра Чайковського № 2 із Борнмутським симфонічним оркестром здобув премію «Грамофон». 2003 року запис усіх 15 симфоній Шостаковича з оркестром Західнонімецького радіо отримав Каннську нагороду класичної музики та премію «Вибір редактора» міжнародного каталогу «Класікс тудей». Баршай помер 2 листопада 2010 року в Базелі; його поховали в Рамлінсбурзі.
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова
- Квартет імені Бородіна
- Державний академічний камерний оркестр Росії
- Королівський філармонічний оркестр
- Лондонський симфонічний оркестр
- Віденський симфонічний оркестр
- Національний оркестр Франції
- Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі
- Симфонічний оркестр WDR у Кельні
- Оркестр «Філармонія»