Рудольф Кулман — нідерландський скрипаль і педагог, народжений 2 жовтня 1959 року в Амстердамі. Навчався у Яна Бора та Германа Кребберса, а впродовж 1978—1981 років удосконалював майстерність під керівництвом Яші Хейфеца в Лос-Анджелесі.
У 1996—1999 роках був концертмейстером Королівського оркестру Консертгебау в Амстердамі. Викладав у консерваторіях Фельдкірха та Вінтертура, у Вищій школі музики Дюссельдорфа в 2001—2005 роках, а з 2005 року став професором Цюрихської вищої школи мистецтв. Його також запрошують до складу журі міжнародних конкурсів і на майстер-класи, зокрема Міжнародні голландські музичні сесії та «Кешет Ейлон» в Ізраїлі.
Як соліст Кулман виступав із Нідерландським філармонічним оркестром, Бернським симфонічним оркестром, Камерним оркестром Консертгебау, Королівським оркестром Консертгебау, Лозаннським камерним оркестром, Токійським філармонічним оркестром, Цюрихським камерним оркестром та іншими колективами. Грає на скрипці Дж. Ф. Прессенди 1829 року, а також на інструменті майстра Яапа Болінка 1984 року.
У дискографії музиканта є записи сонат для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха та Єжена Ізаї, сонат Йоганнеса Брамса і Сергія Прокофєва для скрипки та фортепіано, концертів Генрика Венявського, Нікколо Паганіні й Юлія Конюса, а також «Пір року» Антоніо Вівальді. Альбом із Першим і Другим скрипковими концертами Паганіні здобув премію Edison як найпопулярніший компакт-диск класичної музики 2010 року в Нідерландах.