Рудольф Тобіас

Рудольф Тобіас — естонський композитор, органіст, хоровий диригент і педагог. Народився 29 травня 1873 року в Кяйні на острові Гіюмаа в Естляндській губернії Російської імперії, помер 29 жовтня 1918 року в Берліні.

У 1897 році закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, де навчався за класом органа у Л. Гоміліуса, а композиції — у Миколи Римського-Корсакова. Після завершення навчання виступав як органіст і хоровий диригент у Петербурзі та Тарту. У 1904—1908 роках провадив у Тарту активну концертну діяльність як диригент, органіст і піаніст, а також організовував ораторіальні концерти.

Із 1909 року Тобіас жив у Німеччині. У 1912—1918 роках викладав теорію музики у Берлінській вищій школі музики. Центральне місце в його композиторській спадщині посідають масштабні вокально-симфонічні твори.

Серед найважливіших творів Тобіаса — кантати й ораторії «Іоанн Дамаскин» (1897), «Сон Калевіпоеґа» (1907), «Послання Йони» (1909), «Діва світла Ільманейтсі» (1911), «Калевіпоеґ біля воріт пекла» (1912). До інструментальних творів належать увертюра для оркестру «Юлій Цезар» (1896), концерт для фортепіано з оркестром (1897), два струнні квартети, симфонічне капричіо «Чорний ворон — вісник брані» (1909), дві фортепіанні сонатини та інші п'єси.

Показовою є доля кантати «Послання Йони»: після невдачі на прем'єрі 1909 року твір був знову виконаний лише 1989 року, коли його відновив піаніст Вардо Румессен; виконання під орудою диригента Пеетера Лільє було захоплено сприйняте публікою. Ранні твори композитора, зокрема увертюра «Юлій Цезар», позначені класичним стилем, тоді як пізніші розвивають імпресіоністичні та експресіоністичні тенденції.

Портрет Тобіаса було вміщено на естонській банкноті номіналом 50 крон. У місті Гаапсалу йому встановлено пам'ятник. У 1999 році він увійшов до списку 100 великих діячів Естонії XX століття, складеного за результатами письмового та онлайн-голосування. Похований на цвинтарі рідного села в Кулламаа, Естонія.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.