Соломон Куцовський — радянський і російський скрипаль, диригент і педагог. Народився 1923 року у Верхньодніпровську Дніпропетровської області в родині інженера-металурга. 1941 року закінчив спеціальну десятирічну музичну школу при Одеській консерваторії, де навчався гри на скрипці у професора Петра Столярського.
У 1945–1950 роках навчався в Московській консерваторії у скрипалів Олександра Ямпольського та Юрія Янкелевича, а також вивчав камерний ансамбль у професора Олександра Гедике. Після закінчення консерваторії грав у симфонічному оркестрі Магнітогорської філармонії та викладав у музичних училищах Магнітогорська, Челябінська й Новосибірська.
У 1953–1965 роках жив у Петрозаводську, виступав солістом ансамблю та диригував Симфонічним оркестром Карельського республіканського радіо й телебачення. Записував для радіо твори місцевих композиторів під керуванням Юрія Арановича, Олександра Дмитрієва, Володимира Катаєва та Нееме Ярві.
Від 1967 року викладав на кафедрі струнних інструментів Ростовського музично-педагогічного інституту, а в 1969–1997 роках очолював її. 1990 року став професором Ростовської консерваторії. Заснував студентський камерний оркестр «Ренесанс» і керував ним до 2005 року. Колектив поєднував навчальну та концертну діяльність.
Куцовський входив до Методичної ради Міністерства культури Росії, був головою та членом журі регіональних і міжнародних конкурсів скрипалів. Ініціював методичні конференції та конкурси учнів музичних училищ Півдня Росії, написав низку методичних праць. Серед його учнів — скрипалі, викладачі й музиканти, зокрема Юрій Юрасов, Лев Атлас, Араїк Ресьян і Михайло Левін. Йому присвоїли звання заслуженого артиста Карельської АРСР (1964) і заслуженого діяча мистецтв РРФСР (1989); 2000 року він отримав орден Пошани. Від 2005 року жив у німецькому Ерфурті.