Тетяна Петрівна Кравченко — радянська й російська піаністка та педагогиня, народна артистка РРФСР. Народилася 30 квітня 1916 року в Астрахані. Її мати була піаністкою, а вітчим — музикантом. Згодом родина переїхала до Москви, де мати очолила музичну школу.
У 1930–1934 роках Кравченко навчалася на струнному факультеті Музичного училища імені Жовтневої революції, а в 1934–1939 роках — у Московській консерваторії в класі фортепіано Леоніда Оборіна. Вона була однією з перших його учениць. 1945 року закінчила аспірантуру під його керівництвом. Того ж року стала солісткою Московської філармонії, де працювала до 1950-го. Виступала з піаністом Михайлом Друскіним.
У 1950–1967 роках викладала в Ленінградській консерваторії. 1954 року здобула ступінь кандидатки мистецтвознавства, а від 1964-го була професоркою. Наприкінці 1950-х років викладала в Шанхайській консерваторії. У 1967–1979 роках працювала в Київській консерваторії, де очолювала кафедру спеціального фортепіано. 1980 року повернулася до Ленінграда й знову викладала в консерваторії.
Кравченко багато виступала в Росії та за кордоном, зокрема грала в ансамблі зі скрипалькою Ольгою Пархоменко. Серед її учнів були лауреати міжнародних, всесоюзних і республіканських конкурсів. 1962 року їй присвоїли звання заслуженої артистки РРФСР, а 1988-го — народної артистки РРФСР. Її чоловіком був віолончеліст, музикознавець і педагог Лев Гінзбург. Кравченко померла 2003 року; її поховали на Павловському цвинтарі поблизу Санкт-Петербурга.