Том Денейс
Томас Йоганнес «Том» Денейс — нідерландський співак-ораторієць із голосом баритон-бас. Народився 3 січня 1877 року в Схагені в родині касира Йоганнеса Денейса та Маргарети ван дер Гаген. Його дід керував хором «Лангедейксе Лідертафел», батько був басом; сестра Ленамі Денейс стала скрипалькою, а брат Сімон Денейс також співав баритоном-басом.
Музичну освіту здобував в Амстердамській консерваторії у Корнелії ван Зантен і Йоганнеса Месхарта. Загальні дисципліни в цьому закладі викладали Даніел де Ланге, Бернард Зверс і Жан Батіст Шарль де По. 1899 року його голос визнали недостатньо підготовленим під час концерту з твором Макса Бруха, однак наступний номер — «Hier will ich träumen viel» — був добре сприйнятий. Згодом навчався в Берліні, отримавши субсидію від королеви Вільгельміни, та у Жуля Альж'є в Парижі.
У 1901–1903 роках Денейс був учасником Амстердамського ліричного театру. Там разом із майбутньою дружиною, співачкою та піаністкою Еммі Крейт, виконував партії Папагено й Папагени в опері «Чарівна флейта». До 1905 року співав оперні партії, а згодом зосередився переважно на ораторіальному репертуарі.
У 1903–1910 роках викладав спів у Роттердамській консерваторії, проте залишив посаду через насичену концертну діяльність у країні та за кордоном. Виступав у Нідерландах, Бельгії, Франції, Німеччині й Австро-Угорщині. 1911 року оселився в Берліні, але Перша світова війна привела його до Гааги. У 1925 році провів кілька майстер-класів у Берні, а 1926 року поїхав до Сполучених Штатів Америки на концерти під орудою Віллема Менгельберга.
Від 1902 до 1935 року Денейс щонайменше 174 рази виступив із оркестром Концертгебау. Найчастіше під керуванням Віллема Менгельберга він співав баритонову партію в «Страстях за Матвієм» Йоганна Себастьяна Баха; також виконував Дев'яту симфонію Людвіга ван Бетховена. Його голос зберігся в кількох грамофонних записах, у частині яких акомпанувала дружина. Деякі записи ввійшли до компакт-диска «Найкраще із солодких голосів», виданого Philips Records.
1927 року королева Нідерландів Вільгельміна призначила Денейса кавалером ордена Оранських-Нассау. Він помер 14 листопада 1935 року в Гаазі від ускладнень після операції в лікарні Броново та був похований на кладовищі Ньов-Ейкендейнен. 1936 року на його могилі відкрили скульптурний пам'ятник роботи Корінни Франзен-Гесленфельд.