Кор Кее
Корнеліс Кее, відомий як Кор Кее, — нідерландський органіст і композитор. Народився 24 листопада 1900 року в Зандамі в родині цирульника Пітера Кее та Грітє Гусслаге. Був одружений зі співачкою Вільгельміною Сіббеліною Спітс; їхній син Піт Кее також став органістом.
Кее навчався в Яна Зварта. У 1917–1918 роках відвідував курс в Амстердамській консерваторії у Жана-Батіста де Пау, свого головного викладача органа. Згодом брав уроки композиції у Сема Дрездена, а також тривалий час навчався співу у Тома Денейса. Він виступав як бас у різних концертних залах, проте обрав фах органіста.
Від 1915 року Кее грав на органі в менонітській церкві Вестзана. У 1922–1924 роках був органістом менонітської церкви Сінгелкерк в Амстердамі, після чого перейшов до Круглої лютеранської церкви. Коли громада закрила її для богослужінь у січні 1935 року, він почав грати у Старій лютеранській церкві на площі Спей, де 1964 року відзначив срібний ювілей служіння органістом лютеранської громади.
Як композитор Кее здобув відомість завдяки трьом збіркам «Псалми для органа», авангарднішим «50 обробкам псалмів», творам «Зміни серій у чотирьох секціях» і «Фази для органа». У 1975 році він створив композицію «Амстердам, 700 років сад насолод», присвячену семисотліттю Амстердама; її видали у факсиміле авторського рукопису.
Творчість Кее поділяють на кілька стильових періодів. Спочатку, частково під псевдонімом Оргеліус, він писав у пізньоромантичному гомофонному стилі, зокрема «Токату на псалом 33». Потім звернувся до сучаснішої стилістики, орієнтуючись на Пауля Гіндеміта; до цього періоду належать «Псалми для органа». Наступний необароковий етап представлений, зокрема, прелюдіями та фугами. Пізніше композитор працював із церковними мелодіями на вільні теми, часом застосовував серійну техніку, кластери й алеаторику. Попри значний композиторський доробок, він був також майстром імпровізації.
Кее тривалий час був викладачем органа в Утрехтській консерваторії та постійним викладачем імпровізації Міжнародної літньої академії в Гарлемі. Регулярно виступав запрошеним викладачем на закордонних курсах і входив до складу журі конкурсів. Його учні з імпровізації приїздили з усієї Європи; деякі з них згодом здобули перші премії на Міжнародному конкурсі органної імпровізації в Гарлемі та Національному конкурсі органної імпровізації в Болсварді. Музикант часто звучав на радіо, а його сота радіопоява, за повідомленнями, відбулася вже 1939 року. Був кавалером ордена Оранських-Нассау.