Валерій Володимирович Кастельський — радянський і російський піаніст, педагог, професор Московської консерваторії. Народився 12 травня 1941 року в Москві. Був відомий як виконавець широкого концертного репертуару та як авторитетний представник московської піаністичної школи.
У 1958 році він закінчив із золотою медаллю музичну школу імені Гнесіних, де навчався в класі Є. С. Канторович. У 1963 році з відзнакою завершив навчання в Московській консерваторії в класі Г. Г. Нейгауза, а в 1965 році закінчив аспірантуру. Ще в студентські роки активно заявив про себе на міжнародній сцені.
Кастельський був лауреатом престижних міжнародних конкурсів: конкурсу імені Шопена у Варшаві в 1960 році, конкурсу імені Маргарити Лонг і Жака Тібо в Парижі в 1963 році та конкурсу Баварського радіо в Мюнхені в 1967 році. Ці успіхи закріпили за ним репутацію одного з помітних радянських піаністів свого покоління.
Як концертуючий музикант він гастролював у СРСР і за кордоном, виступаючи у Франції, Німеччині, США, Японії, Шрі-Ланці, Алжирі, Сінгапурі, Бельгії, на Кубі, у Фінляндії та в інших країнах. Важливе місце в його репертуарі посідала музика композиторів-романтиків. Фірма «Мелодія» випустила 10 платівок із записами творів Моцарта, Бетховена, Шопена, Скрябіна, Брамса і Равеля у його виконанні.
Окрім виконавської діяльності, Кастельський займався педагогічною та організаційною роботою. Він був професором Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, а в 2000—2001 роках очолював її фортепіанне відділення. За великі заслуги в мистецтві йому було присвоєно звання Заслуженого артиста РРФСР у 1984 році та Народного артиста Російської Федерації у 2000 році.
Помер Валерій Кастельський 17 лютого 2001 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі. Його ім’я пов’язане з радянською та російською піаністичною традицією другої половини ХХ століття.