Валерій Полянський
Валерій Полянський — радянський і російський диригент, професор Московської консерваторії. Народився 19 квітня 1949 року в Москві. Закінчив музичне училище при Московській консерваторії у 1967 році, де навчався у класі Є. Звєрєвої, а згодом — Московську консерваторію. Там він вивчав хорове диригування у Бориса Куликова, оперно-симфонічне диригування — у О. Димитріаді. В аспірантурі був учнем Геннадія Рождественського, який вплинув на його подальшу творчу діяльність.
Диригентський дебют Полянського відбувся 1971 року, коли він керував студентським камерним хором Московської консерваторії. Того ж року він став диригентом Московського театру оперети. У 1975 році його камерний хор переміг на міжнародному конкурсі «Гвідо д'Ареццо», здобувши золоту медаль у номінації «академічний спів» і «Золотий дзвін» як найкращий хор конкурсу. Полянський отримав спеціальну відзнаку як найкращий диригент.
У 1977 році Полянський став диригентом Великого театру СРСР, не полишаючи роботи з хором. У 1971–1991 роках він керував камерним хором Московської державної консерваторії, який згодом став Державним камерним хором Міністерства культури СРСР. З 1992 року він є художнім керівником і головним диригентом Державної академічної симфонічної капели Росії, до складу якої входять симфонічний оркестр і хор.
У репертуарі Полянського — класична оркестрова й хорова музика, твори сучасних авторів і давно не виконувані композиції минулих століть. Він поставив оперу Петра Чайковського «Євгеній Онєгін» у Музичному театрі Гетеборга та кілька років був головним диригентом фестивалю «Оперні вечори» в цьому місті. З 2000 року він виконав 23 опери. 2011 року в Єльці Полянський диригував прем'єрою опери Олександра Чайковського «Сказання про град Єлець».
Полянський проводить концертні цикли, присвячені операм Джузеппе Верді, зокрема «Луїзі Міллер», «Трубадуру», «Ріголетто», «Силі долі» та «Фальстафу». Він прагне відтворювати опери відповідно до авторських редакцій. У його дискографії — понад 80 альбомів і платівок із хоровими, симфонічними та вокально-симфонічними творами Гайдна, Бетховена, Брамса, Брукнера, Дворжака, Глазунова, Прокоф'єва, Рахманінова, Регера, Скрябіна, Танеєва, Чайковського, Шнітке та Шостаковича. Серед записів — усі симфонії Рахманінова, його опери в концертному виконанні та хорові твори, зокрема «Всенічне бдіння». Полянський очолює Товариство Рахманінова та міжнародний конкурс піаністів імені Рахманінова.
Серед відзнак Полянського — перемога на конкурсі «Гвідо д'Ареццо» з камерним хором у 1975 році та Державна премія Російської Федерації в галузі літератури й мистецтва за виконання творів Альфреда Шнітке на фестивалі 1994 року. 1996 року йому присвоїли звання народного артиста Російської Федерації.