Володимир Дроздов

Володимир Миколайович Дроздов — російський і американський піаніст і композитор, автор фортепіанних творів, зокрема трьох сонат, а також співзасновник Пушкінського товариства Америки. Народився 25 травня 1882 року в Саратові в музичній родині. Його батько, Микола Васильович Дроздов, був піаністом і композитором, а мати, Ольга Олександрівна Балмашева-Дроздова, викладала музику в Саратовському музичному училищі. Він був найстаршою дитиною з трьох синів, які стали музикантами.

Загальну освіту Дроздов здобув у Саратовському реальному училищі. Музики навчався в Саратовському музичному училищі, нині Саратовській консерваторії, а згодом у Петербурзькій консерваторії. Там він студіював фортепіано у Анни Єсипової, а композицію — у Миколи Римського-Корсакова. Пізніше вдосконалював майстерність у Теодора Лешетицького у Відні.

Володимир Дроздов концертував у Росії та за кордоном. Із 1907 року він викладав у Петроградській консерваторії, а в 1914—1917 роках був її професором. Його діяльність поєднувала виконавську, педагогічну та композиторську працю.

З 1923 року Дроздов жив за кордоном і зрештою оселився у США. У Нью-Йорку він продовжував концертну діяльність і викладав у власній студії. Помер 11 березня 1960 року в Нью-Йорку.

Оригінальні рукописи композитора зберігаються в Науковій бібліотеці Санкт-Петербурзької консерваторії та в особистій колекції родини. Він був одружений з Анною Дроздовою, талановитою випускницею Санкт-Петербурзької консерваторії. Їхні діти, донька Наталія та син Павло, навчалися музики у студії батька і виступали з концертами як разом, так і окремо.