Володимир Протопопов

Володимир Протопопов

1908 (Москва) — 2004 (Москва)

Володимир Протопопов — радянський і російський музикознавець, музичний педагог і викладач університету. Народився 13 липня 1908 року в Москві в небагатій багатодітній родині. У 1926 році закінчив загальноосвітню школу. Від 14 років навчався гри на фортепіано у В. А. Зірінга, а згодом — теорії музики в І. І. Дубовського. У 1926–1930 роках навчався на композиторському відділенні музичного технікуму імені М. Г. Рубінштейна, паралельно працюючи в бухгалтерії Держвидаву.

У 1933 році вступив на історико-теоретичний факультет Московської консерваторії, яку закінчив у 1937 році в класі Лева Мазеля. У 1935–1939 роках викладав у музичному училищі при консерваторії, а в 1937–1941 роках — у Центральному заочному інституті підвищення кваліфікації музикантів-педагогів. Від 1938 року працював у Московській консерваторії; у 1961 році став професором. У 1942 році захистив кандидатську дисертацію про камерну інструментальну творчість Сергія Танеєва. Після повернення до Москви в 1943 році викладав на кафедрі теорії музики. У 1948–1959 роках також працював в Інституті історії мистецтв АН СРСР, де був старшим науковим співробітником і завідувачем сектору музики.

У 1960 році захистив докторську дисертацію про музично-теоретичні проблеми оперної творчості Михайла Глінки. Його дослідження стосувалися теорії та історії музичних форм і поліфонії, а також історії російської музики XVII–XIX століть. У 1960-х роках створив у Московській консерваторії курс «Історія поліфонії». Виступав із науковими доповідями на міжнародних конгресах у Берліні, Софії, Варшаві та Бидгощі.

Серед його праць — «Історія поліфонії», «Історія сонатної форми», дослідження про опери «Іван Сусанін» Михайла Глінки та «Золотий півник» Миколи Римського-Корсакова, а також книжки про музичні форми Йоганна Себастьяна Баха й Людвіга ван Бетховена. У 1960 році отримав премію міжнародного конкурсу музикознавчих праць про Фридерика Шопена у Варшаві, а в 1966 році — звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР. У 1996 році йому присудили Державну премію Російської Федерації. Помер 18 лютого 2004 року в Москві.

Організації

Учні