Вікінтас Балтакас — литовський композитор і диригент, народився 10 липня 1972 року у Вільнюсі. Його мати, Ріта Алєкнайте-Беляускене, була піаністкою, музичною критикинею та педагогинею. Балтакас закінчив Національну художню школу імені М. К. Чюрльоніса, а 1993 року — Литовську академію музики і театру.
У 1994–1997 роках він навчався в Карлсруе у Вольфганга Ріма, а згодом — у Петера Етвеша. Також відвідував Міжнародні літні курси нової музики в Дармштадті та майстер-класи Кирила Кондрашина. У 1999–2000 роках стажувався в IRCAM за стипендією Надії Буланже.
Балтакас диригував Симфонічним оркестром Кельнського радіо, ансамблем Ensemble Modern у Франкфурті-на-Майні, Klangforum Wien, брюссельським ансамблем ICTUS і Литовським камерним оркестром. Він виступав у багатьох країнах і містах Європи. Живе з родиною в Бельгії.
Серед його творів — «Pažeistas šešėlis» для сопрано, магнітофона й маримби, «Poussla» для ансамблю та оркестру, опера «Cantio», «b(ell tree)» для струнного квартету, «Scoria» для оркестру та «Saxordionphonics» для саксофона, акордеона й оркестру. 2003 року він отримав Міжнародну композиторську премію Клаудіо Аббадо, а 2007 року — заохочувальну премію Ернста фон Сіменса.