Ванда Вілкомірська (1929–2018) — польська скрипалька, композиторка і музична педагогиня. Народилася у Варшаві в родині скрипаля Альфреда Вілкомірського та піаністки Двойри Темкіної. Музики навчалася у батька.
1947 року закінчила Вищу музичну школу в Лодзі, де її викладачкою була Ірена Дубиська. Ще студенткою грала другу скрипку в квартеті імені Шимановського, створеному Дубиською. Згодом удосконалювала майстерність у Будапештській музичній академії в Еде Затурецького, у Варшаві — в Тадеуша Вронського та Євгенії Умінської, а в Парижі — у Генріка Шерінга.
На межі 1940-х і 1950-х років Вілкомірська посідала призові місця на міжнародних конкурсах; 1952 року здобула друге місце на Другому міжнародному конкурсі імені Венявського. Від 1959 року була солісткою Варшавської філармонії, а від 1961-го гастролювала Європою та Америкою. Також виступала у складі родинного тріо Вілкомірських разом із братом Казімежем і сестрою Марією.
Вілкомірська грала в камерних ансамблях із Мартою Аргеріх, Гідоном Кремером, Мішою Майським і Даніелем Баренбоймом. Вона гастролювала більш ніж у 50 країнах і виступала із симфонічними оркестрами під керуванням Отто Клемперера, Леонарда Бернстайна, Курта Мазура, П'єра Булеза, Зубіна Мети, Джона Барбіроллі, Карло Джуліні, Вольфганга Завалліша та Ойгена Йохума. Була першою виконавицею творів польських композиторів, зокрема Кшиштофа Пендерецького й Тадеуша Байрда.
У 1983–2018 роках була професоркою Вищої школи музики в Мангеймі, у 1999–2018 роках викладала в Сіднейській консерваторії, а у 2001–2018 роках — в Австралійській національній музичній академії в Мельбурні. Померла 2018 року.