Вільгельм Клатте
Вільгельм Клатте — німецький музикознавець, музичний критик, диригент і музичний педагог. Він народився 13 лютого 1870 року в Бремені.
Клатте навчався в Лейпцигу, а потім у Веймарі в Ріхарда Штрауса. Працював диригентом у кількох провінційних театрах. Від 1897 року був музичним оглядачем газети «Berliner Lokalanzeiger», а від 1904-го викладав теоретичні дисципліни в Консерваторії Штерна. Серед його учнів були Гайнц Унгер, Борис Кройт, Сальвадор Лей, Армас Лауніс, Франк Вольфарт і Чарльз Томлінсон Ґріффс. Клатте також викладав приватно; серед його учнів були юний Луї Саге та Гайнц Тіссен.
Клатте одним із перших фахово досліджував музику свого вчителя Ріхарда Штрауса. Він написав розлогі передмови до симфонічних поем «Життя героя» та «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля», а також до «Домашньої симфонії». Його докладні пояснення музики викликали іронічні зауваження сучасників і пізніших фахівців. Водночас, за словами Карла Ван Вехтена, Вацлав Ніжинський спирався на коментарі Клатте, створюючи балет «Тіль Уленшпігель».
1896 року у співавторстві з Артуром Зайдлем Клатте видав «Ріхард Штраус: характеристичний нарис» — першу творчу біографію композитора. Його дослідження музики Штрауса стали підґрунтям для монографії «До історії програмної музики» (1905). Клатте також опублікував книжку про Франца Шуберта (1907) і навчальні посібники з гармонії та контрапункту. Разом зі своїм учнем Людвігом Мішем він підготував ювілейний том до 75-річчя Консерваторії Штерна (1925).
Клатте помер 12 вересня 1930 року в Берліні.