Яків Ешпай

Яків Ешпай — радянський марійський композитор, музикознавець-фольклорист, хормейстер і педагог. Народився 18 (30) жовтня 1890 року в селі Кокшамари. Помер 20 лютого 1963 року в Москві, похований на Введенському кладовищі.

Ешпай створив перші марійські інструментальні твори для симфонічного, духового та оркестру народних інструментів, а також для скрипки й фортепіано. Написав численні сольні та хорові вокальні твори, записав і опрацював понад 500 народних мелодій. У 1920 році разом із двоюрідним братом І. С. Палантаєм (Ключниковим) і В. М. Васильєвим брав участь в експедиції зі збирання та запису пісень гірських марійців. У 1946 році здобув ступінь кандидата мистецтвознавства; 1941 року отримав звання заслуженого діяча мистецтв Марійської АРСР.

Ешпай був батьком композитора Андрія Яковича Ешпая та чоловіком Валентини Костянтинівни Тогаєвої, учительки російської мови й літератури, знавчині та виконавиці народних пісень.

У рідних Кокшамарах встановили меморіальну дошку, відкрили будинок-музей і спорудили бюст Ешпая. Його ім’я мають вулиця та Марійська державна філармонія в Йошкар-Олі, а також палац культури в Козьмодем’янську.