Яків Степовий

Яків Степовий (справжнє прізвище — Якименко) — український композитор і музичний педагог. Народився 20 жовтня 1883 року в Харкові. Був братом композитора Ф. С. Акименка.

У 1895—1898 роках співав у хорі хлопчиків Придворної співочої капели, а згодом до 1902 року навчався в класах капели, де опановував фортепіано та диригування. У 1909 році закінчив Петербурзьку консерваторію, а випускні іспити склав у 1914 році; навчався у класі композиції Миколи Римського-Корсакова та Анатолія Лядова.

У 1912—1914 роках публікував статті та рецензії в журналі «Музика» у Москві та в «Російській музичній газеті». У 1914—1917 роках служив в армії писарем санітарного поїзда.

Степовий брав участь у створенні Симфонічного оркестру імені М. В. Лисенка, струнного квартету, а також Народної консерваторії в Києві. У 1917—1919 роках викладав музично-теоретичні дисципліни в Київській консерваторії. Від 1919 року очолював музичну секцію Всеукраїнського комітету мистецтв при Народному комісаріаті освіти Української СРР, а також завідував музичною частиною Українського музично-драматичного театру і керував вокальним ансамблем.

У творчості Якова Степового важливе місце посідали твори для хору й фортепіано, романси, а також обробки революційних, українських і російських народних пісень. Серед його вокальних творів — цикли «Барвінки» на слова українських поетів, «Пісні настрою» на слова Олександра Олеся, а також композиції на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Максима Рильського. Він писав сатиричні антирелігійні пісні, твори на революційні теми та музику для дітей.

Серед інструментальних творів композитора — «Романс» для скрипки і фортепіано, «Кантабіле» для віолончелі та фортепіано, «Прелюд пам’яті Шевченка», соната, фантазія, два рондо, дві сюїти на українські народні теми та фортепіанні п’єси. Помер від тифу 4 листопада 1921 року в Києві й був похований на Байковому кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.