Юрій Щербінін
Юрій Леонідович Щербінін — радянський і український музикознавець, музичний критик, педагог, фотохудожник і громадський діяч. Він народився у Харкові 30 травня 1941 року і там само помер 17 листопада 2019 року. Щербінін був засновником і керівником громадського загальнодоступного музею «Обереги музичної Харківщини».
У 1964 році він закінчив Харківське музичне училище на відділі спеціального фортепіано у класі Я. Фейгіна. У 1965—1967 роках був вихованцем Ленінградської консерваторії імені Римського-Корсакова, де навчався у класах професорів П. Серебрякова та Є. Муріної. У 1970 році закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. Котляревського у класі професора Г. Тюменєвої.
Від 1964 року Щербінін викладав у дитячій музичній школі імені Бетховена в Харкові. У 1964—1967 роках працював концертмейстером і викладачем Харківського музичного училища імені Б. Лятошинського. У 1967—1973 роках був викладачем і завідувачем кабінету історії та теорії музики Харківського інституту мистецтв. У 1978—1984 роках обіймав посаду директора Харківського музичного училища імені Б. Лятошинського.
Упродовж 1973—1978 і 1984—1997 років він був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки композиторів України. Від 1973 року був членом Спілки композиторів України та Всеукраїнської музичної спілки, неодноразово обирався членом правління Спілки композиторів України. У 1973—1997 і від 2004 року входив до правління Харківської організації Національної спілки композиторів України, а від 2015 року був членом ревізійної комісії цієї спілки.
У 1997—2000 роках і від 2003 року Щербінін працював у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба як викладач кафедри філософії, фотохудожник, куратор з питань культури і мистецтва та інструктор відділу по роботі з особовим складом. У 2000—2003 роках був фотохудожником фотосалону «КОНІКА» у Харкові. У 2013 році його було відзначено муніципальною премією імені Іллі Слатіна.
Багаторічна діяльність Щербініна була спрямована на відродження та збереження історії музичної культури Слобожанщини і на популяризацію найкращих здобутків сучасної української музики. Ще наприкінці 1960-х років він здійснив перші фундаментальні розробки, публікації та виступи у засобах масової інформації, присвячені відродженню та увічненню діяльності засновника музичного професіоналізму в Харкові Іллі Слатіна та його творчого оточення.
На основі власних архівних колекцій, у яких зберігалися, зокрема, матеріали про Іллю Слатіна, Якова Степового, Федора Акіменка, В. Горовця, Святослава Ріхтера, Дмитра Шостаковича, Павла Серебрякова та інших діячів культури, він підготував і провів радіо- і телевізійні цикли «Подорож у минуле», «Музика і сучасність», «Музика, народжена у нашому місті», «Бути чи не бути Музичному музею в Харкові». Він є автором понад 200 публікацій у збірниках і періодиці, серед яких праці з історії музичної освіти в Харкові, музичної культури міста та ювілейні видання, присвячені харківським музичним установам.
Щербінін брав участь у міжнародних конференціях, зокрема присвячених музиці України XVI—XVIII століть і музиці Людвіга ван Бетховена. Він систематично виступав з музично-просвітницькими лекціями та бесідами перед широкою аудиторією. Також був автором і головним редактором музичного оформлення Меморіалу вічної Слави у Харкові. 30 серпня 2014 року на основі його особистого архівного зібрання було відкрито постійно діючу загальнодоступну галерею-музей «Обереги музичної Харківщини», яку він очолив.