Зиновій Вінніков — радянський та нідерландський скрипаль і музичний педагог, один із провідних представників Санкт-Петербурзької скрипкової школи. Народився 1943 року в Челябінську. Виріс у Києві, де навчався у професора Абрама Штерна, а згодом вступив до Ленінградської консерваторії в клас професора Веніаміна Шера. Після смерті Шера продовжив навчання й асистентуру-стажування у професора Михайла Ваймана.
Ще студентом Вінніков здобув першу премію, розділену з Віктором Третьяковим, на Всесоюзному конкурсі скрипалів у Москві 1965 року. Він також став лауреатом Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського в Москві 1966 року, переможцем Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску в Бухаресті 1967 року, де отримав першу премію та золоту медаль, і лауреатом Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети в Брюсселі 1971 року.
Як соліст дебютував 1963 року на сценах Ленінградської філармонії та Кіровського театру. Провадив активну концертну діяльність у СРСР і за кордоном, паралельно викладаючи в Ленінградській консерваторії. У 1979 році на запрошення Гаазького філармонічного оркестру разом із родиною переїхав до Нідерландів, де королівським рішенням отримав громадянство. Відтоді проживає в Нідерландах і Франції.
Вінніков виступав на фестивалях в Единбурзі, Сантандері, Афінах, Санкт-Петербурзі, Бонні, Парижі, Бордо та Лондоні, співпрацював із Юрієм Теміркановим, Євгеном Свєтлановим, Олександром Дмитрієвим, Марісом Янсонсом, Нееме Ярві, Геннадієм Рождественським, Андре Превеном, Аленом Ломбаром, Гансом Вонком, Япом ван Зведеном і Володимиром Ашкеназі. Особливе творче партнерство пов'язувало його з Єгуді Менухіним: їхній запис Скрипкового концерту, «Меланхолійної серенади» та «Мелодії» Петра Чайковського з Лондонським королівським філармонічним оркестром неодноразово перевидавали. Альбом «Зиновій Вінніков виконує п'єси Фріца Крейслера» також дістав схвальні відгуки.
Скрипаль обіймав посаду концертмейстера Академічного симфонічного оркестру Ленінградської філармонії, Лондонського королівського філармонічного оркестру, Симфонічного оркестру Бордо-Аквітанії та Гаазького філармонічного оркестру. У камерній музиці його партнерами були Філіп Гіршгорн, Міша Майський, Борис Пергаменщиков, Наталія Гутман, Елісо Вірсаладзе, Рональд Браутігам і Єлизавета Леонська. Понад десять років він був першим скрипалем і співзасновником нідерландського Квартету імені Глінки.
Вінніков викладав у Ленінградській, Роттердамській та Утрехтській консерваторіях, а також в Академії імені Бенджаміна Бріттена; регулярно проводить майстер-класи й навчає приватних учнів у Нідерландах. З 2004 року співпрацює із Санкт-Петербурзькою студією звукозапису IMLab, що видала серію його дисків, зокрема записи сонат і партит для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха, скрипкових концертів Баха й Вольфганга Амадея Моцарта та альбом «Листки з альбому» з піаністом Сергієм Мальцевим. У 2013 році був удостоєний звання кавалера ордена Нідерландського Лева.