Олексій Горохов — російсько-український скрипаль і музичний педагог, професор Київської консерваторії, лауреат міжнародних конкурсів і заслужений діяч мистецтв Української РСР. Він народився 11 лютого 1927 року в Москві.
У 1949 році Горохов закінчив Московську консерваторію як скрипаль, навчаючись у класах Лева Цейтліна й Абрама Ямпольського. Також він закінчив консерваторію за фахом музикознавця. На міжнародних конкурсах у Празі 1949 року здобув першу премію, на фестивалі молоді в Будапешті того ж року — третю, на конкурсі імені Баха в Лейпцигу 1950 року — другу, а на конкурсі імені королеви Єлизавети в Брюсселі 1951 року — п’яту. У цей період він гастролював у Радянському Союзі та країнах Європи.
У 1957 році Горохов переїхав до Києва й почав викладати в Київській консерваторії, де працював до кінця життя. Серед його учнів були скрипаль і диригент Ігор Андрієвський, соліст Національної філармонії України Герман Сафонов і Ніна Сиваченко, доцент Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.
За понад п’ятдесят років виконавської діяльності Горохов зробив численні аудіозаписи. Серед них — запис усіх шести скрипкових концертів Нікколо Паганіні. Йому присвятили твори українські композитори Андрій Штогаренко, Віталій Кирейко та Микола Дремлюга. Горохов помер 3 лютого 1999 року в Києві.