Бела Шікі — швейцарський піаніст угорського походження та педагог. Народився 21 лютого 1923 року в Будапешті.
Навчався у Лео Вайнера й Ернста фон Донаньї в Музичній академії Ференца Ліста у Будапешті. 1945 року переїхав до Швейцарії, де продовжив навчання у Діну Ліпатті. У 1948 році переміг на Женевському конкурсі.
Як соліст виступав на всіх континентах із провідними диригентами та симфонічними оркестрами. У 1965 році переїхав до Сполучених Штатів Америки й став викладачем Вашингтонського університету в Сіетлі. У 1980—1985 роках викладав у Музичній консерваторії коледжу Цинциннаті, після чого повернувся до Сіетла та працював там до виходу на пенсію 1993 року.
Зробив кілька записів і мав міжнародне визнання як музичний педагог. Його часто запрошували до складу журі міжнародних музичних змагань і конкурсів у Лідсі, Женеві та Больцано. Серед його учнів були нідерландські піаністи Ян Вейн і Бен Смідс.
1981 року опублікував працю «Фортепіанний репертуар: посібник з інтерпретації та виконання». Помер 29 жовтня 2020 року в Сіетлі у віці 97 років.