Даніель Баренбойм
Даніель Баренбойм — аргентинсько-ізраїльський піаніст і диригент, який також має іспанське та палестинське громадянство. Народився 15 листопада 1942 року в Буенос-Айресі. Навчався в Зальцбурзькому університеті музики і театрального мистецтва «Моцартеум» та в Музичній академії Кіджіана; його наставниками були Надя Буланже, Клаудіо Аррау, Ігор Маркевич і Едвін Фішер.
У семирічному віці дебютував із сонатами Людвіга ван Бетховена та швидко здобув визнання як сольний і концертний піаніст. Як піаніст і диригент працював передусім із музикою Вольфганга Амадея Моцарта, Бетховена та композиторів доби романтизму, а також із творами сучасного композитора Джона Корільяно.
1966 року Баренбойм став диригентом Англійського камерного оркестру, а 1975 року очолив Паризький оркестр. У 1986–1989 роках був художнім і музичним керівником паризької Опери Бастилія. Від 1991 до 2006 року керував Чиказьким симфонічним оркестром, а 1992 року став художнім керівником Берлінської державної опери «Унтер-ден-Лінден». Разом з американсько-палестинським письменником Едвардом Саїдом 1999 року заснував Оркестр Західно-Східний диван. На початку 2023 року через стан здоров’я залишив посаду в Берлінській державній опері, з якою був пов’язаний від 1992 року. Диригував Новорічним концертом у Відні 2014 та 2022 років.
2004 року отримав ізраїльську премію Вольфа в галузі музики, 2006 року — Музичну премію Ернста фон Сіменса, а 2011 року — класичну премію за життєві досягнення Edison Music Awards. 2003 року Вільний університет Брюсселя надав йому звання почесного доктора.
1967 року в Єрусалимі Баренбойм одружився з британською віолончелісткою Жаклін дю Пре. Вони часто виступали разом і виконували камерну музику з Пінхасом Цукерманом, Іцхаком Перлманом та Зубіном Метою. Від 1970-х років дю Пре хворіла на розсіяний склероз і померла 1987 року у віці 42 років. 1988 року Баренбойм одружився з російською піаністкою Оленою Башкіровою, з якою мав двох синів.