Федір Іванович Беггров, також Бегров (1835—1885), — піаніст і музичний педагог. Народився 1835 року в Санкт-Петербурзі в родині гравера Івана Петровича Беггрова. Його дядько Карл був літографом і акварелістом, а брат Іван — інженером-технологом та засновником першого в Росії заводу друкарської фарби.
Навчався в Анненшуле, де рано виявив музичні здібності й уже у десятирічному віці успішно виступав у концертах. Гру на фортепіано вдосконалював у Антона Герке.
1855 року вступив до Лейпцизької консерваторії. Там навчався під керівництвом Ігнаца Мошелеса, Моріца Гауптмана, Ернста Фрідріха Едуарда Ріхтера та Рітца.
Після повернення до Санкт-Петербурга, на запрошення Антона Рубінштейна, викладав гру на фортепіано в Петербурзькій консерваторії. Працював у ній до 1879 року; від 1870 року одночасно був інспектором музики в Маріїнському інституті.
1872 року став одним із засновників Петербурзького товариства камерної музики. Через стан здоров’я залишив службу та оселився за кордоном. Серед його учениць найбільшу популярність здобула піаністка Поліна Бертенсон, також відома як Воронець.
Помер 1885 року в Штутгарті. Його донька Ольга Беггрова-Гартман була художницею-жанристкою та майстринею натюрморту.