Моріц Гауптман

Моріц Гауптман — німецький музикознавець, композитор, педагог і теоретик музики. Він народився в родині архітектора, де здобув різнобічну освіту, вивчаючи математику, малювання та іноземні мови. Музичне навчання розпочав з гри на скрипці та фортепіано, а згодом опанував контрапункт під керівництвом дрезденського капельмейстера Франческо Морлаккі. У 1811 році Гауптман поїхав до Готи навчатися у знаменитого Людвіга Шпора, після чого деякий час працював скрипалем у дрезденській придворній капелі та гастролював у Відні й Празі.

У 1815 році музикант вступив на службу вчителем музики до князя Рєпніна. Разом із родиною князя, якого призначили губернатором Малоросії, Гауптман жив у Петербурзі, Москві, а згодом у Полтаві, де перебував до 1820 року. Через відсутність активного музичного життя в Полтаві він звернувся до наукових занять з математики та природознавства, а також працював архітектором і землеміром. У цей період він також займався композицією, створивши пісні, скрипкові дуети та оперу «Матильда».

Повернувшись до Німеччини, Гауптман працював у Касселі, а з 1842 року оселився в Лейпцигу. Там він керував знаменитим хором хлопчиків при церкві святого Томи, а з 1843 року став професором композиції в новоствореній Лейпцизькій консерваторії. Він став видатним педагогом, виховавши таких відомих музикантів, як Едвард Гріг, Артур Салліван, Ганс фон Бюлов, Йозеф Йоахім та багато інших. Також він брав активну участь у музично-громадському житті, ставши одним із співзасновників Бахівського товариства.

Найбільший внесок у музичну науку Гауптман зробив завдяки трактату «Природа гармонії та метра» (1853). У цій праці він заклав основи «дуалістичного» розуміння мажору та мінору, розглядаючи мінорний тризвук як антипод мажорного. Ця теорія згодом була розвинута іншими великими теоретиками, зокрема Гуго Ріманом. У творчому доробку самого Гауптмана переважає церковна музика, зокрема меси та мотети.