Йоган Богерт
Йоган ван ден Богерт — нідерландський піаніст і директор консерваторії. Народився 23 листопада 1913 року в Зандамі в родині Євфемії Тамбах та державного службовця Йогана ван ден Богерта. Перші уроки музики у семирічному віці отримав від батька.
Після початкового навчання у батька три роки займався фортепіано з Кором Кее, а згодом, після року в музичній школі, вступив до Амстердамської консерваторії. Там навчався у Віллема Андріссена та, зокрема, Ульферта Схултса. 1931 року проходив прослуховування в Гаазі для здобуття стипендії. Ще студентом виступав на концертних сценах; 1933 року виконав фортепіанний концерт Вольфганга Амадея Моцарта із Заандамським оркестровим товариством.
1936 року здобув диплом соліста; його іспит оцінювали Еміль Боске, Йоган Вагенаар і Сем Дрезден. Того ж року отримав почесну відзнаку на конкурсі піаністів у Відні. Після кількох років концертної діяльності 1943 року став викладачем фортепіано та методики в Амстердамській консерваторії, а від 1947 року був там головним викладачем фортепіано. Паралельно продовжував концертувати й входив до екзаменаційних комісій.
У квітні 1957 року ван ден Богерта призначили заступником директора Амстердамської консерваторії. Наприкінці того самого року він очолив Утрехтську консерваторію, змінивши на посаді Кеса ван Барена, і на початку директорської роботи також продовжував виступати. Він розгледів великий талант у піаністі Ріані де Ваалі та прийняв його до Утрехтської консерваторії.
Також був головою Фонду «Гаудеамус», членом Ради мистецтв, головою Королівської нідерландської спілки музикантів і головою музичної підкомісії Бельгійсько-нідерландського культурного договору. Працював органістом Нідерландського протестантського союзу в Гілверсумі, продовживши там справу Антона ван дер Горста. Помер 9 травня 1988 року в Амстердамі, у віці 74 років. Був офіцером ордена Оранських-Нассау та почесним членом Європейської асоціації консерваторій.