Йо Дюссельдорп — нідерландський піаніст і диригент. Народився 16 серпня 1928 року в Герлені в родині Анни Марії Мюллер та Каролуса Вільгельмуса Йозефуса Дюссельдорпа. Був одружений з Анною Поліною Марі Убри.
З дитинства займався музикою. У п’ятнадцятирічному віці розпочав навчання гри на фортепіано й органі в Амстердамській консерваторії. У 1950 році здобув премію за виняткові досягнення під керівництвом Віллема Смальта та Йогана ван ден Богерта; до складу журі входили Едуард ван Бейнем, Віллем ван Оттерло та Кунрад Лодевейк Вальтер Бур. Того ж року він також отримав ювілейну премію амстердамського відділення Товариства сприяння музичному мистецтву.
Ще під час навчання Дюссельдорп виступав із сольними концертами та як соліст у концертних програмах. Згодом продовжив студії в Антона ван дер Горста та Корнеліуса Беркгаута. Протягом багатьох років, разом із Жаном Франссеном і Жаном Антонетті, викладав фортепіано в Маастрихтській консерваторії та в міській музичній школі Маастрихта, що передувала їй. Серед його учнів були численні музиканти Лімбургу, зокрема Тоні Елен і Йоп Селіс.
У 1953 році разом із Гаррі Біссеном і Віллі Пауліссеном заснував Камерний оркестр гірничого регіону. Водночас продовжував виступати солістом із Лімбурзьким симфонічним оркестром. Від 1 листопада 1959 року працював у Керкрадському симфонічному оркестрі, заснованому 1955 року.
Наприкінці 1960-х років був одним із диригентів Південнонідерландської опери, яка припинила існування 1971 року. До 1980-х років продовжував концертувати, переважно в Герлені та його околицях, а викладанням займався ще довше. Від 1990-х років перестав з’являтися в публічному музичному житті. Помер 28 грудня 2006 року в Маастрихті.