Лев Кніппер (повне ім’я — Лев Костянтинович Кніппер; 3 грудня 1898, Тбілісі — 30 липня 1974, Москва) — радянський композитор. Народився в родині інженера-залізничника Костянтина Кніппера; за походженням був етнічним німцем. Був хрещений за євангельсько-лютеранським обрядом, а у сімнадцятирічному віці приєднався до православ’я. Його тіткою була акторка Ольга Кніппер-Чехова, а сестрою — німецька акторка Ольга Чехова.
На початку 1920-х років Кніппер перебував у Берліні, де продовжив музичну освіту. Від 1922 року жив у Москві, а наступного року став членом Асоціації сучасної музики. З 1933 року виступав також як диригент, а з 1936 року очолював музичну частину Театру народів Сходу.
Творчий доробок композитора охоплює понад двадцять симфоній, опери, балети, сюїти, концерти, камерну, вокальну, театральну та кіномузику. Серед його найвідоміших симфонічних творів — Четверта симфонія «Поема про бійця-комсомольця», до якої увійшла пісня «Полюшко-поле», а також симфонії «Лірична», «Далекосхідна», «Драматична» та «Симфонічні танці».
Кніппер створив опери «Північний вітер», «На Байкалі», «Маленький принц», «Міста і роки», «Акторка», «Серце тайги», «Мурат» і «Андрій Соколов». Разом із Бау Ямпіловим написав балет «Красуня Ангара», поставлений 1959 року Бурятським театром опери та балету. Він також є автором балету «Джерело щастя», численних концертів для скрипки, віолончелі, кларнета, фагота та інших інструментів.
Важливе місце у його роботі посідало вивчення народної музики Туркменістану, Киргизстану й Таджикистану. Композитор записав близько 150 таджицьких, а також киргизькі, туркменські, курдські й асирійські народні пісні та награші, приблизно вісімдесят бурятських наспівів. Фольклорні матеріали знайшли відображення, зокрема, у сюїтах «Туркменські ескізи», «Образи Туркменістану», «Маку», «Памір» та «Ала-Тоо».
Серед відзнак Кніппера — дві Сталінські премії другого ступеня: 1946 року за серенаду для струнного оркестру та 1949 року за сюїту «Солдатські пісні». У 1972 році він отримав Державну премію РРФСР імені Михайла Глінки, а 1974 року — звання народного артиста РРФСР. Помер у Москві та був похований на Новодівочому кладовищі.