Михайло Ізраїльович Фіхтенгольц — радянський скрипаль і педагог, професор. Народився 1 червня 1920 року в Одесі в родині Ізраїля Мойше-Лейбовича Фіхтенгольца та Брухи Мойше-Ароновни Бернштейн. Помер 4 червня 1985 року в Москві.
Навчався в Одесі у Петра Столярського, згодом у Московській консерваторії в класі Абрама Ямпольського, яку закінчив 1938 року, а також в аспірантурі у Мирона Полякіна. Виступати з концертами почав уже з десяти років. У 1935 році здобув другу премію на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців, а в 1937 році став лауреатом Міжнародного конкурсу скрипалів імені Ізаї, отримавши шосту премію. З 1933 року записувався на платівки.
Із 1941 року був солістом Московської філармонії. Від 1947 року викладав у Музично-педагогічному інституті імені Гнесіних, а з 1970 року мав звання професора. У 1953 році став кандидатом мистецтвознавства. Також гастролював за кордоном і був почесним членом Міжнародного музичного фонду імені Е. Ізаї.
Репертуар Фіхтенгольца охоплював усе скрипкове надбання Й. С. Баха, В. А. Моцарта, зокрема цикли сонат і концертів, а також твори С. С. Прокоф’єва, Д. Д. Шостаковича, російських і зарубіжних композиторів-класиків та сучасних авторів. Він був першим виконавцем присвячених йому сонат М. С. Вайнберга — № 1 і 2 для скрипки соло та № 3 для скрипки і фортепіано. Йому також належали концертні обробки, транскрипції, редакції, каденції, науково-методичні праці та статті.
Серед його почесних звань і нагород — звання заслуженого артиста РРФСР (1969), народного артиста РРФСР (1983) та орден «Знак Пошани», вручений 3 червня 1937 року за виняткові успіхи в галузі музичного мистецтва. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.