Микола Орлов

Микола Андрійович Орлов — російський піаніст і музичний педагог. Він народився в Єльці 26 лютого 1892 року, а помер 31 травня 1964 року в Грентон-он-Спеї у Шотландії.

Навчався у Музичній школі Гнесіних, а потім у Московській консерваторії в класі фортепіано Костянтина Ігумнова, яку закінчив 1910 року. Також приватно вивчав композицію і контрапункт у Танєєва.

У 1912 році вперше виступив із сольною програмою, а того ж року здійснив прем'єру Першого фортепіанного концерту Олександра Глазунова. У 1913—1915 роках викладав у музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства, а в 1916—1921 роках був професором Московської консерваторії.

У 1921 році виїхав на гастролі, виступав у Німеччині та Франції й залишився за кордоном; жив у Парижі. У 1924 році дебютував у Лондоні, а 28 жовтня 1926 року — у Нью-Йорку, в Еоліан-голі. У 1920—1930-х роках гастролював у Північній і Південній Америці та Європі, був особливо популярний у Скандинавії, Італії та Голландії. Цикл із п'яти шопенівських програм, виконаний ним у Лондоні 1933 року, став однією з найвизначніших музичних подій.

У 1947 році провів два п'ятитижневі курси в музичному коледжі міста Цинциннаті, штат Огайо. Від 1948 року оселився у Шотландії. У 1961 році дав благодійний концерт у Російській консерваторії в Парижі.

Орлов був піаністом найвищої техніки й романтичного стилю, ближчого до манери гри XIX століття, ніж до нової російської школи. Його вміння досягати поетичних звукових ефектів яскраво виявлялося у виконанні творів Фридерика Шопена, Роберта Шумана та Олександра Скрябіна. Водночас він демонстрував віртуозний розмах і масштабність у виконанні Третього концерту Сергія Рахманінова та Першого концерту Миколи Метнера.

Виступав з оркестрами під орудою Олександра Глазунова та Сергія Кусевицького, грав в ансамблі з віолончелістами С. Антоні та А. Сала, був концертмейстером Ніни Кошиць. Запис прелюдій Шопена у виконанні Орлова зберігається у фонотеці Музею музичної культури імені Михайла Глінки. Йому були присвячені одна з п'єс op. 52 Сергія Прокоф'єва, Третя соната Миколи Мясковського, вальс Георгія Катуара op. 30 та «Три фрагменти» Георгія Крейна op. 6. Серед його відзнак — орден Леопольда I.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.