Семен (Соломон) Ісайович Снітковський — радянський музикант-скрипаль і музичний педагог, лауреат всесоюзних та міжнародних конкурсів виконавців. Народився 9 серпня 1933 року в Одесі. У 1940 році розпочав навчання в музичній школі імені П. С. Столярського за класом скрипки. У 1941 році разом із матір’ю та молодшим братом переїхав до Самарканда, а 1946 року продовжив освіту в класі скрипаля В. З. Мордковича, майбутнього професора Одеської консерваторії. У 1949 році дав перший сольний концерт, а 1951 року вступив до Одеської консерваторії, де навчався у Мордковича. На початку 1950-х став солістом Одеської філармонії.
1956 року Снітковського запросили до Львова, де він працював солістом філармонії та викладачем консерваторії. Наступного року вступив до аспірантури Московської консерваторії в клас Давида Ойстраха, згодом став його асистентом, а пізніше — доцентом і професором скрипкового класу цього закладу. Від 1976 року також був професором класу скрипки Музичної академії імені Ліста в Будапешті, проводив майстер-класи й педагогічні курси в різних країнах.
1957 року здобув звання лауреата Всесоюзного конкурсу, а також бронзову медаль Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві. На конкурсі молодих виконавців у Бухаресті 1958 року, проведеному в межах Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску, розділив першу премію зі скрипалем Штефаном Рухою. Того ж року разом із піаністкою О. Ступаковою виборов другу премію в конкурсі на найкраще виконання Третьої сонати Енеску для скрипки та фортепіано. 1963 року отримав другу премію на Міжнародному конкурсі скрипалів імені королеви Єлизавети у Брюсселі.
У репертуарі скрипаля важливе місце посідала музика ХХ століття, зокрема твори Ігоря Стравінського, Дмитра Шостаковича, Сергія Прокоф’єва, Бели Бартока, Пауля Гіндеміта, Бенджаміна Бріттена та Ейтора Вілли-Лобоса. Він також виконував музику Арама Хачатуряна, Дмитра Кабалевського, Мойсея Вайнберга, Вадима Салманова й інших композиторів, зокрема нові та спеціально для нього написані п’єси. Виступав із провідними оркестрами та диригентами, серед яких Натан Рахлін, Андре Клюїтанс, Геннадій Рождественський і Карел Анчерл. 1975 року йому присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР.
Помер 4 квітня 1981 року в Москві, у віці 47 років. До 75-річчя від дня його народження фірма «Мелодія» 2008 року видала комплект компакт-дисків із вибраними записами творів Йоганна Себастьяна Баха, Нікколо Паганіні, Роберта Шумана, Франца Шуберта, Ференца Ліста, Бели Бартока, Ігоря Стравінського, Карена Хачатуряна, Ежена Ізаї та Клода Дебюссі.
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
- Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
- Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського
- Музична академія Ференца Ліста
- Одеська державна філармонія