Василь Золотарьов

Василь Золотарьов

18731964
Born: ТаганрогDied: Москва

Василь Андрійович Золотарьов (справжнє прізвище — Куюмжі; 23 лютого [7 березня] 1873, Таганрог — 25 травня 1964, Москва) — російський і радянський композитор та музичний педагог. Був викладачем Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Мав звання заслуженого артиста РРФСР, народного артиста БРСР і був лауреатом Сталінської премії другого ступеня.

Народився у Таганрозі. У 1883—1892 роках навчався в інструментальному класі Придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі у професора П. О. Краснокутського по класу скрипки та у А. К. Лядова з контрапункту. У 1893—1898 роках займався композицією у М. О. Балакірєва, а в 1898—1900 роках продовжив навчання у Санкт-Петербурзькій консерваторії в класі вільного творення М. О. Римського-Корсакова. Після завершення навчання почав викладати у Придворній капелі.

У 1905 році залишив Санкт-Петербург. У 1908—1918 роках працював у Московській консерваторії. У 1918 році, вже будучи професором, виїхав викладати до Ростова-на-Дону, потім працював у Краснодарі в 1920—1924 роках, де разом із С. Я. Маршаком брав участь у створенні Дитячого містечка, а згодом — в Одесі у 1924—1926 роках. У 1926—1931 роках був викладачем Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка.

У 1931—1933 роках Золотарьов працював у Свердловську в музичному технікумі імені П. І. Чайковського, де організував перший на Уралі клас композиції. У 1933 році переїхав до Мінська, де до 1941 року викладав у Білоруській консерваторії. Саме тут він написав симфонію «Білорусь» (1934).

Золотарьов виховав цілу плеяду музикантів. Серед його учнів були О. В. Богатирьов, М. С. Вайнберг, Б. Д. Гибалін, К. Ф. Данькевич, М. І. Паверман, а також Л. О. Половинкін, О. Г. Свєчников, М. Є. Крошнер, Д. О. Лукас, В. В. Оловніков та інші. В Одесі його учнями були, зокрема, Олександр Коган, Костянтин Данькевич, Володимир Фемеліді та Яків Файнтух.

Творча спадщина композитора охоплює насамперед оперний жанр, а також оперету, водевіль, балет, кантати, симфонії, камерно-інструментальні ансамблі, оркестрові та духовно-музичні твори, романси. Серед його опер — «Декабристи» (пізніша редакція — «Кондратій Рилєєв»), «Хвесько Андибер» та «Ак-Гюль». Він також створив балет «Князь-озеро», кантати «Рай і Пері», «Шевченківська сюїта», «Слава», низку симфоній, зокрема «1905-й рік», «Челюскінці», «Білоруська» та «1941-й рік».

Серед його відзнак — звання заслуженого артиста РРФСР (1932), народного артиста БРСР (1949), Сталінська премія другого ступеня (1950) за балет «Князь-озеро», орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, а також Рубінштейнівська премія за екзаменаційну кантату «Рай і Пері». Він є також автором праці «Фуга. Керівництво до практичного вивчення» та автобіографічного нарису «Спогади про моїх великих учителів, друзів і товаришів».

Помер 25 травня 1964 року в Москві.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.