Володимир Тарнопольський

Володимир Тарнопольський — російський композитор, народжений 30 квітня 1955 року в Дніпропетровську, Українська РСР. У 1973 році він переїхав до Москви, де навчався в Московській консерваторії: композиції у класі Миколи Сидельникова, інструментування у класі Едісона Денисова та теорії музики у класі Юрія Холопова. Його дипломною роботою став концерт для віолончелі з оркестром, уперше виконаний 1982 року під орудою Геннадія Рождественського. У 1987 році він також продовжив навчання в Парчеві у Польщі у Луїджі Ноно.

Від 1981 року Тарнопольський викладав у Московському музично-педагогічному інституті імені М. М. Іпполітова-Іванова. У роки перебудови він став одним із реформаторів пострадянського музичного життя та одним з ініціаторів відновлення 1989 року Асоціації сучасної музики, названої на честь однойменного об’єднання авангардних композиторів 1920-х років. У 1992 році він перейшов до Московської консерваторії, де до 2022 року працював професором композиції.

У Московській консерваторії Тарнопольський заснував 1993 року Центр сучасної музики та ансамбль-студію нової музики, а 1994 року започаткував міжнародний фестиваль «Московський форум». За його ініціативи в консерваторії було створено окремий підрозділ сучасної музики. Серед його учнів у Москві були, зокрема, Олександра Філоненко, Джамілія Жазилбекова та Фелікс Профос.

Творчий доробок Тарнопольського охоплює опери, оркестрову, камерну та вокальну музику. Одним із центральних творів є опера «Коли час виходить з берегів», уперше поставлена 1999 року на Мюнхенській бієнале. На відміну від постмодерної полістилістики, композитор прагнув до «метастилю» — злиття всіх можливих стилів у музиці, яку він описував як «акустичну магму» або «дисонантну евфонію». У його творах також помітні театральні, іронічні, гротескні та сюрреалістичні елементи.

Починаючи з 1980-х років, його композиції виконувалися на міжнародних фестивалях і форумах, серед яких Holland Festival, Klangspuren, Huddersfield Contemporary Music Festival, Biennale di Venezia, The World New Music Days, Мюнхенська бієнале, Schleswig-Holstein Musik Festival, Berliner Festwochen, Варшавська осінь, Beethovenfest Bonn та Wien Modern. Його музику підтримували й інтерпретували, зокрема, Мстислав Ростропович, Інґо Метцмахер, Геннадій Рождественський, Володимир Юровський, Сильвен Камбрелен, Олександр Лазарєв, Василь Синайський, Наталія Гутман, Юрій Башмет, Рейнберт де Леу та Валерій Гергієв.

Серед відзнак композитора — Премія Дмитра Шостаковича та Премія Пауля Гіндеміта (обидві 1991), International Rostrum of Composers (2001), статус запрошеного викладача Дармштадтських літніх курсів (2010), членство в Саксонській академії мистецтв (2010), резиденція композитора у фундації Civitella Ranieri (2015), стипендія Wissenschaftskolleg zu Berlin (2017–2018), премія Фундації Крістофа і Штефана Каске (2023) та Премія Dominante (2025). Від 2025 року він є дійсним членом Баварської академії мистецтв.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.