Володимир Юровський
Володимир Юровський — російський і німецький диригент, художній керівник Симфонічного оркестру Берлінського радіо та музичний керівник Баварської державної опери. Він народився 4 квітня 1972 року в Москві в музичній родині. Його батько — диригент Михайло Юровський, дід — композитор Володимир Юровський; молодший брат Дмитро також став диригентом.
У 1987–1990 роках Юровський навчався на теоретичному відділенні Музичного училища при Московській консерваторії. У 1990 році він переїхав із родиною до Німеччини й продовжив навчання у Вищій школі музики в Дрездені, а згодом — у Берлінській вищій школі музики імені Айслера, де навчався у Рольфа Ройтера.
Міжнародний дебют Юровського відбувся 1995 року на Вексфордському оперному фестивалі в Ірландії: він диригував оперою Миколи Римського-Корсакова «Травнева ніч». У 1996–2000 роках працював диригентом берлінської Коміше-опер. З 2001 до 2013 року, а потім від 2017 року був художнім керівником Глайндборнського оперного фестивалю. Як оперний диригент співпрацював з Оперою Бастилії в Парижі, театрами Ла Скала в Мілані й Ла Феніче у Венеції та Метрополітен-оперою в Нью-Йорку.
У його оперному репертуарі — «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» Петра Чайковського, «Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта, «Ріголетто» й «Отелло» Джузеппе Верді, «Богема» й «Турандот» Джакомо Пуччіні та «Парсіфаль» Ріхарда Вагнера. Серед помітних подій його роботи — концертна прем’єра повної версії опери Володимира Мартинова «Нове життя».
У 2003 році Юровський став головним запрошеним диригентом Лондонського філармонічного оркестру, а у вересні 2007 року очолив його; співпрацю завершив 2021 року. З 2011 до 2021 року був художнім керівником Державного академічного симфонічного оркестру Росії імені Є. Ф. Свєтланова, а згодом продовжив виступати з ним як почесний диригент. Від 2017 року очолює Симфонічний оркестр Берлінського радіо. Його симфонічна діяльність також охоплювала виступи з Філадельфійським оркестром, Філармонічним оркестром Осло, Дрезденською державною капелою та оркестром Концертгебау в Амстердамі. У 2018 році його призначили генеральним музичним директором Баварської державної опери; він обійняв посаду на початку сезону 2021/22.
У 2000 році Юровський отримав премію Франко Абб’яті як найкращий диригент року, а 2007 року — відзнаку Королівського філармонічного товариства Великої Британії. У 2016 році йому присудили почесний докторський ступінь Лондонського королівського коледжу музики; того ж року він став почесним професором Московського державного університету. У 2020 році отримав румунський орден «За заслуги перед культурою» у ступені великого офіцера в категорії «Музика», у 2022 році — премію «Опус класик» як диригент року, а 2024 року став лицарем-командором ордена Британської імперії.
Організації
- Державний академічний симфонічний оркестр Російської Федерації імені Є. Ф. Светланова
- Вища школа музики імені Карла Марії фон Вебера в Дрездені
- Ла Скала
- Метрополітен-опера
- Баварська державна опера
- Російський національний оркестр
- Берлінська вища школа музики імені Ганса Айслера
- Берлінський німецький симфонічний оркестр
- Лондонський філармонічний оркестр
- Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського
- Опера Бастилія
- Коміше Опер
- Театр «Ла Феніче»
- Оркестр епохи Просвітництва
- Філармонічний оркестр Осло