Анатолій Богатирьов

Анатолій Васильович Богатирьов — білоруський радянський композитор і педагог, один із засновників білоруської національної композиторської школи. Народився у Вітебську 31 липня (13 серпня) 1913 року. У 1937 році закінчив Білоруську державну консерваторію імені А. В. Луначарського, де навчався у класі В. А. Золотарьова.

Важливе місце в його діяльності посідала музично-організаційна та педагогічна праця. У 1938—1949 роках він був головою правління Спілки композиторів Білоруської РСР. Із 1948 року викладав у Білоруській академії музики, а в 1948—1962 роках обіймав посаду ректора. Від 1960 року мав звання професора. Також у 1938—1959 роках був депутатом Верховної Ради Білоруської РСР.

Серед найвідоміших сценічних творів Богатирьова — опера «У пущах Полісся», створена за повістю «Дригва» Якуба Коласа і поставлена 1939 року, а також «Надія Дурова» (1946), яку 1947 року поставив Ансамбль радянської опери Всеросійського театрального товариства. Ці твори закріпили за ним репутацію одного з провідних білоруських композиторів свого часу.

Він також писав великі вокально-симфонічні композиції для солістів, хору та симфонічного оркестру. Серед них — «Казка про Ведмедиху» на вірші Олександра Пушкіна (1937), «Білоруським партизанам» на вірші Янки Купали (1942), «Білорусь» на тексти Янки Купали, Петруся Бровки та Петра Труса (1949), «Ленінградці» на вірші Джамбула Джабаєва (1942), а також «Білоруські пісні» на народні слова і тексти Ніла Гілевича (1967).

У камерно-інструментальній музиці Богатирьову належать Фортепіанне тріо (1943), сонати для скрипки і фортепіано (1946), для віолончелі і фортепіано (1951), для фортепіано (1958), а також концерт для контрабаса з оркестром, написаний у 1963—1964 роках. Його творчість охоплювала як сценічні, так і симфонічні та камерні жанри.

За свою діяльність композитор був удостоєний численних відзнак. Він став лауреатом Сталінської премії другого ступеня 1941 року за оперу «У пущах Полісся», отримав Державну премію Білоруської РСР, звання заслуженого діяча мистецтв Білоруської РСР (1944), народного артиста Білоруської РСР (1968) і народного артиста РРФСР (1981). Серед його нагород — орден Франциска Скорини, медаль Франциска Скорини, три ордени Трудового Червоного Прапора, орден Жовтневої революції та інші відзнаки. У 2001 році йому було присвоєно звання почесного громадянина міста Вітебська.

Помер Анатолій Богатирьов 19 вересня 2003 року. Похований у Мінську на Східному кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.