Генрик Венявський
Генрик Венявський був видатним польсько-російським скрипалем і композитором, народженим 10 липня 1835 року в Любліні в освіченій асимільованій єврейській родині. Його батько, лікар Тадеуш Венявський, походив із містечка Венява, а мати Регіна Вольф була представницею відомої родини, у якій були музиканти й лікарі. Родина Венявських виховала багатьох талановитих дітей, серед яких були письменники, піаністи, композитори та лікарі. Музичну освіту Генрик розпочав у Любліні під керівництвом Станіслава Сервачиньського та Яна Хорнзеля.
У віці восьми років Венявський вступив до Паризької консерваторії, де навчався у Ламбера Массара та Іпполіта Коле. Він закінчив консерваторію з золотою медаллю, отримавши від російського імператора скрипку Гварнері дель Джезу. Починаючи з 1840-х років, він активно гастролював, зокрема в Російській імперії, де виступав разом зі своїм братом Юзефом. Його концерти в Санкт-Петербурзі та Москві принесли йому значну популярність.
У середині 1850-х і 1860-х років Венявський здобув репутацію одного з найяскравіших віртуозів Європи. Він зблизився з Антоном Рубінштейном, з яким виступав у численних концертах. У 1860 році він одружився з Ізабеллою Бессі Хемптон, дочкою лорда Хемптона; у цьому шлюбі народилося семеро дітей. З 1862 до 1868 року він був першим професором класу скрипки в Петербурзькій консерваторії, а пізніше, у 1875–1877 роках, викладав у Брюссельській консерваторії.
У 1870-х роках Венявський переживав значні фінансові та фізичні труднощі. Під тиском родини дружини він застрахував життя на велику суму, що вимагало постійних виплат і призвело до виснажливого концертного графіка. Разом із Антоном Рубінштейном він здійснив тривалі гастролі по США, після яких повернувся тяжко хворим. Попри це, у 1878 році він тріумфально виступив на Всесвітній виставці в Парижі.
Останній рік життя Венявського був сповнений страждань. Після серцевого нападу під час концерту в Москві він був госпіталізований, а згодом, завдяки опіці Надії фон Мекк, отримав можливість доглядатися в домашніх умовах. Як писав П. Чайковський, композитор залишався неперевершеним скрипалем і надзвичайно обдарованим творцем. Він помер у Москві 31 березня 1880 року у віці лише 44 років.
Як виконавець Венявський уславився унікальним тоном, співучістю та блискучою технікою, що зробило його улюбленцем публіки багатьох країн. Як композитор він демонстрував вишуканий смак і оригінальність. Усі його твори присвячені скрипці — він створив два скрипкові концерти та численні п’єси, які стали окрасою репертуару скрипалів. Особливу славу здобули такі твори, як «Легенда», «Воспоминание о Москве», фантазія на теми з «Фауста» Гуно.
Його концерти №1 і №2 виконували найвидатніші скрипалі ХХ і ХХІ століть, серед яких Ісаак Стерн, Яша Хейфец, Ігор Ойстрах, Іда Гендель, Джошуа Белл та інші. Значний внесок Венявського в скрипкову літературу став важливою частиною європейської музичної традиції ХІХ століття. Він також створив низку каденцій до концертів Роде, Бетховена, Віотті, Мендельсона, Вьотана та інших композиторів.
Пам’ять про Венявського зберігається в культурному житті Польщі та світу. З 1935 року проводиться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генрика Венявського, заснований його племінником Адамом Тадеушем Венявським. Дочка композитора, Ірена Венявська, також здобула певне визнання як композиторка. У 2001 році Польща випустила пам’ятну монету на честь Венявського, а в різних містах встановлені меморіальні дошки й пам’ятні знаки, що увічнюють його ім’я.
