Ламбер Жозеф Массар був видатним французьким скрипалем та педагогом бельгійського походження, народженим у Льєжі 19 липня 1811 року. Він походив із надзвичайно музичної родини, яка у трьох поколіннях дала понад тридцять виконавців, відомих на регіональному рівні. Перші уроки музики Массар отримав від свого батька, а згодом навчався у дядька Жана Жозефа Массара та інших місцевих учителів, що заклало фундамент його подальшої професійної майстерності.
У 1821 році Массар дебютував із першим концертом у Льєжі, після чого активно виступав у Генті, Брюсселі, Аахені та Парижі. Його талант привернув увагу настільки, що у 1827 році він здобув стипендію нідерландського короля для навчання в Паризькій консерваторії. Проте попри відзнаку Массару відмовили у вступі, що викликало протест відомого професора Родольфа Крейцера, який почав навчати його приватно вдома.
У 1829 році Массара все ж допустили до навчання у Паризькій консерваторії, де він відвідував уроки контрапункту й фуги у професора Феті. Хоча він продовжував виступати як скрипаль, концертна діяльність Массара не була дуже інтенсивною і досягла свого драматичного завершення у 1843 році під час виконання Крейцерової сонати Бетховена разом із Ференцом Лістом. За свідченнями Гектора Берліоза та Чарльза Халле, публіка вимагала від Ліста сольних виступів і не дала можливості повноцінно виконати твір, а друга спроба була зірвана через надмірно швидкий темп, який задав Ліст.
Попри інцидент, Массар та Ліст залишилися близькими друзями. Відомим є тепле листа Ліста, надіслане Массару з нагоди його одруження з піаністкою Аглаєю Массон. Ця подія стала важливою у його особистому житті, хоча дітей у подружжя не було.
Після завершення активної концертної діяльності Массар повністю присвятив себе педагогічній роботі. З 1843 року він протягом 47 років викладав у Паризькій консерваторії, ставши одним із найшанованіших професорів скрипки свого часу. Серед перших його учнів був Генрик Венявський, який закінчив клас у 1846 році, і в майбутньому прославився на світовому рівні.
У наступні десятиліття через клас Массара пройшли численні талановиті музиканти, включно з Ізидором Лотто, Мартеном Марсіком, Гійомом Ремі, Франтішеком Ондржичеком, Фріцом Крейслером, Альбером Желозо, Едуардом Кауделлою та Терезиною Туа, яка здобула першу премію. Його внесок у формування нового покоління скрипалів був величезним і визначав розвиток європейської скрипкової школи другої половини XIX століття.
Музична родина Массара також відігравала велику роль у житті та формуванні музичної культури Льєжа. Його брати Юбер, Віктор і Жозеф були відомими виконавцями та викладачами, як і його племінники Леон і Родольф, які стали професорами Льєжської консерваторії. Ламбер Жозеф Массар помер у Парижі 13 лютого 1892 року, залишивши по собі значну педагогічну спадщину та вплив на розвиток європейського скрипкового мистецтва.
