Борис Берлін — радянський піаніст, композитор, педагог, професор, заслужений діяч мистецтв Росії. Народився 8 березня 1906 року в Мінську. Його батько Мойсей Борисович працював у Російсько-азійському банку, а мати Софія Абрамівна була піаністкою-аматоркою та давала уроки музики. У родині було троє дітей. Перед Першою світовою війною сім'я переїхала до Орла, де родину спіткали тяжкі втрати: помер старший брат Олександр, а невдовзі й мати.
Грати на роялі Борис Берлін почав у чотирирічному віці, добираючи мелодії на слух та імпровізуючи. Його першим учителем, не лише з музики, а й з інших предметів, був М. М. Клечковський. Певний час він також навчався в гімназії.
У 1922 році вступив до Московської державної консерваторії одразу на два факультети: композиторський, де навчався у класах Георгія Конюса, Михайла Гнесіна та Миколи Мясковського, і фортепіанний, спочатку у класі Олександра Гедіке, а згодом у класі Костянтина Ігумнова. Паралельно з навчанням працював у Камерному театрі Олександра Таїрова та в кінотеатрі «Мала Дмитрівка», де супроводжував німі фільми фортепіанними імпровізаціями.
У 1931 році Берлін закінчив консерваторію і став першим асистентом Костянтина Ігумнова в Московській державній консерваторії. У 1920–1930-х роках багато концертував. У його репертуарі переважали твори Людвіга ван Бетговена, Фридерика Шопена, Ференца Ліста, Йоганнеса Брамса і особливо Олександра Скрябіна. У 1933 році він брав участь у Першому всесоюзному конкурсі, пройшов до фіналу, але через хворобу не зміг виступити і згодом був змушений зовсім відмовитися від концертної естради.
У 1935 році йому було присвоєно вчене звання доцента. Від перших днів німецько-радянської війни він перебував у народному ополченні, а потім разом із групою педагогів і студентів консерваторії був евакуйований до Саратова. У лютому 1942 року у Великій залі Саратовської консерваторії відбувся вечір студентів його класу, присвячений музиці Ференца Ліста.
З 1944 року і до кінця життя Борис Берлін працював у Російській академії музики імені Гнесіних. У 1973–1975 роках очолював кафедру спеціального фортепіано. Він був автором великої кількості музичних творів; найбільшим його твором для фортепіано вважаються «Вісім картин на російську тему» пам'яті Костянтина Ігумнова, видані 1957 року.
Як педагог Берлін мав винятковий вплив на музичне середовище. Фортепіанна педагогіка стала головною справою його життя, і серед його учнів було понад двісті музикантів. Його заняття запам'ятовувалися яскравим, оригінальним підходом до музики, а сама система викладання поєднувала розвиток слуху, роботу над звуковидобуванням, технікою, фразуванням і образним мисленням. Особливу увагу він приділяв умінню читати музичний текст крізь призму стилю композитора. Його ім'я вважається частиною золотого фонду вітчизняної музичної педагогіки.
У 1992 році Борисові Берліну було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв Росії. Помер 10 серпня 1995 року в Москві. Похований на Донському кладовищі в Москві.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.