Анна Данилівна Артоболевська (1905—1988) — радянська піаністка та педагог, викладач Московської консерваторії імені П. І. Чайковського та Центральної музичної школи при консерваторії. Її вважають однією з найвидатніших і найавторитетніших музичних педагогів країни, яка зробила вагомий внесок у музичну культуру та справила великий вплив на педагогіку і методику викладання фортепіано в музичних школах. За свою діяльність вона була удостоєна звання заслуженого вчителя РРФСР.
Народилася 4 жовтня 1905 року в Києві; дівоче прізвище — Карпека. У 1924 році закінчила Київську консерваторію в класі В. В. Пухальського, а в лютому 1925 року вступила на другий курс Петроградської консерваторії до класу Марії Веніамінівни Юдіної, з якою в наступні роки її пов’язувала тепла дружба. Згодом завершила навчання в Ленінградській консерваторії, яку закінчила у 1930 році.
У 1930-х роках Артоболевська викладала гру на фортепіано в ленінградських музичних школах і активно концертувала в Ленінграді та інших містах СРСР. До її репертуару входили твори класиків — Ференца Ліста, Фридерика Шопена, Роберта Шумана, Франца Шуберта, а також сучасних їй композиторів, зокрема Сергія Прокоф’єва та Дмитра Шостаковича.
У 1944—1953 роках вона працювала на військовому факультеті при Московській консерваторії, а також викладала у музичній школі-десятирічці імені Гнесіних. Після Другої світової війни Артоболевська цілковито присвятила себе музичній педагогіці. Від 1944 року вона викладала в Центральній музичній школі при Московській консерваторії, а з 1945 року впродовж сорока років вела там активну педагогічну діяльність.
Серед її учнів — провідні піаністи та музиканти, зокрема Олексій Любимов, Олексій Насєдкін, Олексій Головін, Володимир Овчинников, Юрій Розум, Євген Корольов, Любов Тимофєєва, Юрій Богданов, Тетяна Федькіна, Валерій Пясецький, Вадим Руденко, а також Людмила Баславська, Дмитро Галінін, Наталія Деєва, Рубен Мурадян, Тетяна Лазарєва, композитор Сергій Слонімський та інші. Майже тридцять її вихованців стали лауреатами міжнародних конкурсів, а багато учнів згодом викладали в провідних навчальних закладах Росії та за кордоном.
Артоболевська була широко відома як автор численних праць із методики навчання, що вплинули на практику викладання фортепіано. Їй належать слова: «Музика, можливо, як жодне інше мистецтво, допомагає зробити людину добрішою, облагороджує її життя. Її мова не потребує перекладу; водночас вона здатна передати найтонші, найглибші почуття, які часом неможливо висловити словами. Недарма кажуть: музика починається там, де закінчується слово. Запалити, „заразити“ дитину бажанням оволодіти мовою музики — найголовніше з початкових завдань педагога». Її навчальний посібник «Перша зустріч із музикою» перевидавався шість разів; серед опублікованих праць також «Діти і музика. Малюки і музи» (1972), «Марія Веніамінівна Юдіна. Статті. Спогади. Матеріали» (1979), «Ваші діти, ви і музика. Діалоги про виховання» (1979), а також пізніші видання щоденників і спогадів (2015, 2017).
Померла 2 травня 1988 року в Москві; похована на Ваганьковському кладовищі. Її пам’ять вшановано створенням у 1999 році Музичного фонду імені Артоболевської та заснуванням одного з престижних у Росії конкурсів юних піаністів її імені; у 1993 році Московській дитячій музичній школі № 43 було присвоєно ім’я Артоболевської.
Connections
This figure has 8 connections in the Music Lineage catalog.