Яков Мильштейн

Яков Мильштейн — радянський музикознавець, піаніст і педагог, доктор мистецтвознавства. Народився 4 лютого 1911 року у Воронежі в єврейській родині. Його батько, Ісаак Мільштейн, був музичним майстром і педагогом.

Початкову музичну освіту здобував у Воронезькому музичному училищі в класі М. Д. Берлін-Печникової. Із 1925 року жив у Москві. У 1932 році закінчив Московську консерваторію по класу фортепіано К. М. Ігумнова, а 1935 року — аспірантуру при ній.

Через хворобу рук Мильштейн не зміг вести концертну діяльність, тому присвятив себе педагогіці та музично-письменницькій праці. Із 1935 року викладав у Московській консерваторії клас фортепіано, а з 1963 року був професором. Від 1935 року також був помічником Ігумнова аж до його смерті в 1948 році.

Серед його учнів були Є. І. Леонська, Б. Б. Бехтерєв, М. В. Мдівані, В. В. Сахаров. Окрім викладання, він працював редактором фортепіанних творів російських і західноєвропейських композиторів, зробивши внесок у підготовку та поширення музичного репертуару.

У 1941 році в Московській консерваторії захистив докторську дисертацію на тему «Франц Ліст і його піанізм». У 1975 році був обраний почесним членом Товариства Ференца Ліста в Будапешті. Був нагороджений орденом «Знак Пошани» 14 жовтня 1966 року.

Жив у Москві, зокрема в 4-му Сиром’ятницькому провулку, 3/5, а також у Брюсовому провулку, 8/10. Помер 4 грудня 1981 року в Москві. Похований на Введенському кладовищі. Його син Сергій Мильштейн став музикантом і педагогом; серед онучок — піаністка Наталія Мильштейн і скрипалька Марія Мильштейн.