Дмитро Олександрович Блюм — радянський і російський музикознавець та музичний педагог, один із найбільших у Росії педагогів-сольфеджистів. Народився 13 вересня 1912 року в Москві. Упродовж 1938—1995 років викладав у Музичному училищі при Московській консерваторії, а 1966 року йому було присвоєно звання заслуженого працівника культури РРФСР.
Він походив із музичної родини: був сином скрипаля й альтиста О. Г. Блюма та піаністки О. Д. фон Мансфельд, онуком драматурга і перекладача Д. О. фон Мансфельда. У 1929 році закінчив будівельний технікум за спеціальністю конструктора-кресляра, після чого працював у Мосгіпромезі та в реставраційних майстернях Кремля. Згодом здобув музичну освіту: у 1937 році закінчив струнний відділ Музичного училища при Московській консерваторії по класу контрабаса О. О. Мілушкіна, а в 1938 році — теоретичний відділ цього ж училища. Із 1938 року також навчався в Московській консерваторії.
Педагогічну діяльність Блюм розпочав уже 1936 року і провадив її до кінця життя. У 1936—1939 роках він викладав у Центральній музичній школі, а з 1937 року — також у Лосиноостровській музичній школі. У Музичному училищі при Московській консерваторії спершу викладав сольфеджіо, елементарну теорію та гармонію як асистент, а з 1938 року працював самостійно. Із 1948 року вів спеціальний курс сольфеджіо на теоретичному відділенні, а в 1930—1940-х роках також викладав інструментування та керував гуртком історії оркестрування. У перші повоєнні роки за сумісництвом працював заступником начальника Управління навчальних закладів Комітету у справах мистецтв при Раді народних комісарів СРСР.
Майже шістдесят років Блюм був пов'язаний із Музичним училищем при Московській консерваторії, де працював до 1995 року. У 1952—1977 роках очолював теоретичне відділення. Його заняття із сольфеджіо запам'яталися учням як витончений і творчо насичений процес, що поєднував високі художні вимоги та широку ерудицію викладача. Сам Блюм серед своїх учителів називав Ігоря Способіна, Миколу Речменського, Володимира Соколова, Володимира Хвостенка, Івана Дубовського, Георгія Дмитрієвського, Олександра Александрова та Олександра Нікольського.
Серед його численних учнів були композитори Андрій Ешпай, Тигран Корганов, Віктор Комаров, Микола Корндорф, Олександр Вустін, Михайло Єрмолаєв, джазовий піаніст і композитор Ігор Бриль, диригент Михайло Юровський, а також музикознавці й педагоги. Важливим напрямом його діяльності була допомога викладачам музичних навчальних закладів СРСР у формі відкритих уроків, конференцій, семінарів і курсів підвищення кваліфікації.
Блюм був також автором і співавтором навчально-методичних праць, серед яких «Короткий курс інструментознавства», «Сольфеджіо в ключах до», «Систематичний курс музичного диктанту», «Сольфеджіо. Приклади з поліфонічної літератури», «Гармонічне сольфеджіо» та «Триголосні диктанти». За свою діяльність був нагороджений медалями «За оборону Москви» та «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».
Помер 10 березня 1995 року в Москві. Похований у Москві на Введенському кладовищі. З 2016 року в Музичному училищі при Московській консерваторії проводиться Всеросійський творчий конкурс із музично-теоретичних дисциплін імені Д. О. Блюма для студентів середніх спеціальних навчальних закладів.