Юрій Фортунатов

Юрій Олександрович Фортунатов — радянський і російський музикознавець, один із найбільших музичних педагогів Росії ХХ століття. Його головними науковими інтересами були історія симфонічного оркестру та інструментознавство. Він мав великий авторитет у творчих і наукових колах як знавець симфонічного оркестру, історії музичних інструментів та їхньої еволюції.

Народився у дворянській родині в Москві. Його батько, Олександр Олексійович Фортунатов, був істориком-іспаністом і професором Московського університету, а мати, Олена Яківна Фортунатова, працювала вчителькою. У 1937 році він закінчив Московську консерваторію у класі композиції Генріха Литинського, також навчався там у Анатолія Александрова, Болеслава Яворського та Костянтина Ігумнова. У 1939 році завершив аспірантуру з теорії музики під керівництвом Віктора Цуккермана.

У 1936—1939 роках Фортунатов викладав інструментування в туркменській студії при Московській консерваторії. Після призову на військову службу 1939 року був направлений до музичного взводу Ташкентського піхотного училища. Паралельно зі службою за спеціальним наказом командування Середньоазійського військового округу викладав композицію та музичну форму в Ташкентській консерваторії. У цей самий час співпрацював у Науково-дослідному інституті мистецтвознавства імені Хамзи, де вивчав музичний фольклор Узбекистану. У Ташкенті познайомився з композиторами Олексієм Козловським і Георгієм Мушелем, дружба з якими тривала до кінця його життя.

У 1944 році повернувся до Москви, де до 1948 року викладав інструментування у Вищому училищі військових диригентів. Із 1945 року і до кінця життя працював у Московській консерваторії, де викладав інструментування, читання партитур, а згодом також історію оркестрових стилів; у 1986 році став професором. Серед його численних учнів були композитори Юрій Буцко, Олександр Головін, Микола Корндорф, Вельйо Торміс, а також музикознавці Ірина Барсова і Валентин Фраєнов. У 1949—1953 роках він також проводив заняття з інструментування в Будинку культури Вірменської РСР, а певний час викладав інструментознавство в музичному училищі при Московській консерваторії.

Як консультант Комісії музики народів СРСР при Секретаріаті Спілки композиторів він виїжджав до союзних республік і опікувався багатьма музикантами. Фортунатов був ініціатором створення Всесоюзного семінару для композиторів у Будинку творчості «Іваново». Його консультаціями користувалися композитори з усього СРСР, зокрема Георгій Свиридов під час роботи над «Курськими піснями» та Родіон Щедрін, чий «Коник-Горбоконик» було написано під керівництвом Фортунатова.

Найціннішою частиною його спадщини вважаються лекції з оркестрових стилів. Важливим предметом його досліджень у галузі російської музики доглінкінського періоду був композитор Осип Козловський; його «Реквієм» та увертюри були опубліковані з коментарями Фортунатова. Він оркестрував ораторію Германа Галиніна «Дівчина і смерть» у 1963 році. Одним із перших у СРСР почав вивчати оркестрові твори Олів'є Мессіана, Вітольда Лютославського та Карла Орфа. За авторськими ескізами інструментував чотири номери опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна та разом з Євгеном Левашовим здійснив нову редакцію цієї опери.

Наукові інтереси Фортунатова охоплювали також традиційну музику Узбекистану, Молдавії та Естонії. Він пропагував твори Едуарда Тубіна і Вельйо Торміса; останній присвятив йому «Осінні пейзажі» для жіночого хору. Фортунатов є автором «Практичного керівництва з читання симфонічних партитур», написаного спільно з Іриною Барсовою, а також статті про Сергія Василенка. Його лекції з історії оркестрових стилів були видані окремою книгою вже після його життя.

У 1984 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР. У 1997 році він був нагороджений орденом Дружби, а також медалями «За перемогу над Німеччиною» і «Ветеран праці». У 1996 році на кафедрі зарубіжної музики Московської консерваторії відбулися історичні читання на його честь. Помер у Москві і був похований на Введенському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.